Кто такие колоны? Чем они отличались от рабов?

Чтобы обеспечить сбор налога, император Константин решил прикрепить людей к месту жительства. Каждому было определено занятие земледелием или ремеслом и определена
норма налога. Зависимых и прикрепленных к земле людей называли колонами.
Применение рабского труда в сельском хозяйстве стало невыгодным. Рабам нельзя было доверять более совершенные орудия труда, жатку или плуг. Кроме того, держать вместе большое коли чество рабов было небезопасным.

Труд рабов на земле стал вытесняться трудом колонов. Колон — это свободный земледелец, получавший от хозяина земли дом и участок. За это колон отдавал хозяину часть выращенного урожая. Чем больше выращивал колон, тем больше оставалось ему. Труд колонов был более производительным, чем труд рабов. Колоны были свободными гражданами, но хозяева хотели, чтобы они постоянно обрабатывали их земли. Поэтому в TV веке императорские постановления прикрепили колонов к земле.

Жан-Батіст Поклен, відомий усьому світові як геніальний комедіограф Мо- льєр, народився в родині придворного піпалерника. Він з дитинства виховувався у придворному оточенні і чудово знав дворянство.

Завдяки пишному правлінню Луї XIV престиж дворянства в цей час підняв­ся дуже високо. Нерідко заможні купці за гроші купували собі дворянські титу­ли. Старе родовите дворянство з погордою ставилося до цих «вискочок», проте часто вони в житті виявлялися спритнішими та заповзятливішими, ніж дворяни. Нове дворянство захоплювало важливі пости у державі. Ім’я дворянина для ря­дового бюргера було оточене символом величі та витонченості. Мольєр же на­магається показати, що нічого високого у дворянстві немає. Шляхтичі, як і всі пересічні люди, можуть бути обмеженими, неправдивими, примхливими і гру­бими.

У п’єсі «Міщанин-шляхтич» дворянство представлене графом Дорантом і маркізою Доріменою. Граф Дорант — світський франт, що вдає із себе впливо­ву особу при королівському дворі. Судячи з усього, він збіднілий шляхтич. Не­дарма він позичає гроші у пана Журдена. Він хоче поліпшити свої справи одру­женням з багатою маркізою Доріменою. Але залицяння потребує грошей. З цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Він схилив його до думки, що Дорімена звернула на нього, пана Журдена, увагу і не проти при­ймати його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристо­кратом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, влаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі. Чи варто казати, що граф передає маркізі всі ці дарунки від свого імені?

Фортуна посміхається Дорантові. Навіть церемонію висвячення Журдена в «мамамуші» маркіза сприймає як виставу, організовану спеціально для її розва­ги. Маркіза вбачає в цьому вищий доказ щирості почуттів графа і погоджується стати його дружиною.

Дорант домігся прихильності маркізи подарунками, які переконали її, що граф — багата людина. Це і стало для маркізи головним у її рішенні одружитися з ним. У цьому прихована тонка насмішка з обох аристократів: маркіза шукає багатого жениха, а граф — багату наречену. Протягом всієї п’єси ми жодного разу не бачимо прояву почуттів, що виникають між закоханими.

 

Объяснение:

За пятьдесят шесть лет освоения космоса за пределами Земли побывало около шести сотен людей. Среди них были и казахи — настоящие герои современной истории Казахстана. Первым казахстанским космонавтом стал Токтар Аубакиров — парень, которому удалось воплотить мечту большинства детей Советского Союза.

Объяснение:

интересный факт☝

Токтар Аубакиров родился 27 июля 1946 года в Каркаралинском районе Карагандинской области Казахской ССР. После двух девочек родители наконец-то дождались сына, поэтому дали ему имя Токтар, что переводится как ‘остановиться’.