Рассматривал общественные отношения как волевые Ф.Теннис Г.Зиммель

багата україна талантами, щедра на красу.у кожному регіоні — свої звичаї, обряди, пісні, ремесла. все це споконвіку створював народ — дарував незрівняну радість людям різних часів і поколінь.полтавщина, наприклад, славилася барвистими килимами та майстерними вишивками.косівщина — веселою керамікою та пухнастими ліжниками.майстри села петриківка дніпропетровської області славляться яскравим несподіваним розписом. петриківський розпис прославив ремесла україни. петриківський промисел — це історично складений, збережений і донині унікальний осередок народної творчості. у старовину місцеві майстри займалися не тільки декоративно-орнаментальним розписом. вони писали і сюжети картин, а ще вишивали, вирізували узори з паперу — робили витинанки.для виготовлення фарб майстри використовували натуральні барвники: соки трав, квітів, ягід, сажу, різнокольорові глини. змішувались барвники на жовтку яйця. ця техніка і досі є улюбленою в петриківці, тільки пігментами (барвниками)тепер тали акварель і гуаш.петриківка гарна своєю ошатно-святковою звучністю, яскравістю, чистотою барв, ритмічною побудовою орнаментів. улюблений колір — червоний. частіше заве його сполучають із зеленим — таке поєднання створює радісний настрій.отже, барвисті українські килими, кераміка, петриківські розписи є традиційними ремеслами україни.

Мужчины нОсили порты и рубахи до колен с кОсым воротом, застёгивающимся на левОм плЕче. Обязательно подпоясывались лёГким пОяском. У простонародИя рубахи были хОлщовые, а штаны цвЕтные с рИсунком. Поверх них уЗкий кафтан, позже называвшийся в народЕ - зипуном.

Первоначально кафтаны шИлись с козырями,

стоячими вОротниками, крестЬяне убрали эти козыри и превратили кафтан-зипун в повседневную рАбочую одежду.

Зимой мужчины одЕвались в овчинные полушуБки и тулупы. На глАвах войлочные пуховые или мЕховые шапки.

На ногах — постолы (лёГкая обувь из куска кожи сплетённым верхОм) лапти сапоги, а зимой валенки. (По А. Рогову)