Раскажыце аб дзейнасці першых маскоўскіх князёў па ўмацаванні свайго княства

Даниил Александрович стал родоначальником династии московских князей. Главным городом на северо-востоке Руси в это время был Владимир. Тот, кто обладал Владимирским великим княжением, становился старшим князем в Северо-Восточной Руси. Вопрос о том, кто будет великим князем, решал хан Золотой Орды.
В 1327 г. сын Даниила Иван Калита смог получить ярлык на великое княжение во Владимире.
При Иване Калите Московское княжество стало самым сильным в Северо-Восточной Руси. Великое княжение у него уже никто не мог оспорить. Сбор дани дал возможность московскому князю значительно разбогатеть. Отсюда его прозвище — «Калита», что значит «кошель для денег». Увеличились и его земельные владения. Это позволяло делать щедрые раздачи феодалам, которые верно служили князю.
Политику Ивана Калиты продолжили его сыновья. Кроме наследственного владения — Московского княжества — им принадлежало Владимирское великое княжение.

У новелі герої купили на різдво подарунки такі, які не можливо використати. Тобто Делла, продавши волосся, купила Джиму ланцюжок на годинник, який в свою чергу Джим продав, щоб купити Деллі набір гребінців. Не дивлячись на такий промах , герої подарували один одному щось більше. Вони довели, що незважаючи на усі труднощі життя, кожен з них піклується в першу чергу про кохану людину, а не про себе, адже коли люблять по-справжньому, не думають про себе. Мудрість їхнього вчинку полягає у тому, що кожен з них пожертвував найціннішим, що в нього було, аби його друга половинка була щаслива. І тільки той, хто нічого не жаліє для іншого і готовий віддати усе, щоб подарувати йому радість, і є справжній мудрець, мудрий не розрахунком, а сердцем, сповненим любові.

Объяснение:

Коротко кажучи, один, продавши годинник, купив набір гребінців, а інша, продавши волосся, купила ланцюжок. Ніхто не може "використати" подарунки.

Объяснение:

Привіт, дорогі ветерани! Ви завжди були і будете для нас прикладом мужності, вірності, любові до Батьківщини.

Скільки важких дорого пройдено Вами. Дороги ці були важкими, нерівними від розривів бомб і снарядів. Але ви йшли по ним, не звертаючи на це увагу, тому що у Вас була одна мета - звільнити нашу країну від ворогів.

Ви мерзли взимку в окопах, вас обпікало літнє сонце, яке здавалося ще спекотніше від того, що поруч рвалися снаряди, горіли будинки і дерева, але Ви йшли все далі і далі, і гнали фашистів до тих пір, поки не дійшли до Берліна і не підняли над Рейхстагом червоний прапор вам, ветерани, за Вашу мужність і за те, що я і мої друзі живемо під мирним небом. Нехай ваші рани ніколи не заболят знову, а дороги будуть тільки мирними.