Вспомните стихотворение Лермонтова «На севере диком...», которое тоже является свободным переводом лирической миниатюры Гейне. Сопоставьте два стихотворения

Общее в этих переводах стихотворения Гейне — мотивы трагического взаимоотношения романтической мечты и реальности, разобщенности, невозможности быть вместе родственным по духу существам. Раскрытию философии этих лирических миниатюр служит метафора сна-мечтания. В тютчевском переводе, однако, преобладает мотив тоски по любви: если у Лермонтова о встрече с пальмой мечтает сосна, то «В чужой стороне» — кедр, существо мужского рода, который «сладко заснул», и «сон его вьюга лелеет». В лермонтовском стихотворении сон сосны никак не характеризуется — она «дремлет... качаясь». Прекрасная пальма, как и сосна, страдает от одиночества («одна и грустна»). Юная пальма Тютчева «одинока», ее настроение нам неизвестно. При всех различиях их объединяет философское осмысление проблемы человека в окружающем мире и вера в то, что существует хотя бы в мечте родственная душа, готовая соединиться с одинокой твоей душой.

Бурное развитие научно-технического прогресса, особенно в последние десятилетия, изменило мышление современного человека: переход на цифровую технику и распространение информационных технологий сделало нашу жизнь комфортней.
появление компьютеров совершило настоящую революцию. они изменили наш подход к работе, учёбе, развлечениям и другим сторонам нашей жизни. высокие технологии проникли во все сферы жизни человека. в больницах наш организм сканируют сложноустроенные томографы, в школах стоят современные компьютеры и устройства выхода в интернет, а в научных учреждениях находятся различные приборы для проведения расчётов и опытов. ставший привычным персональный компьютер, мобильная связь, интернет, автоматизированные линии производства – вот далеко не полный список применения компьютерных технологий. не так давно обладать персональным компьютером мог далеко не каждый. сейчас мы не представляем себе нашу жизнь без мобильной связи, а компьютеры есть практически в каждом доме.
я тоже пользуюсь компьютером, интернетом, мобильным телефоном. все эти устройства занимают прочное место в моей повседневной жизни. в памяти моего компьютера находится множество полезной информации: словари, справочники, энциклопедии. в свободное время на компьютере я смотрю любимые фильмы, слушаю музыку. при интернета я в любой момент могу найти нужную мне информацию. интернет отлично мне подготовиться к сдаче единого государственного экзамена. на бескрайних просторах всемирной паутины можно найти множество онлайн тестов по любому предмету. так же при компьютера и интернета можно поговорить с родными и друзьями, даже если они находятся в другой точке земного шара. мой мобильный телефон позволяет мне в любую минуту позвонить или отправить сообщение другу, сделать фотографию или снять видеоролик. он так же выручает меня в долгих поездках. я слушаю музыку, смотрю фильмы, общаюсь с друзьями в социальных сетях. такое маленькое, компактное устройство, но, сколько в нём функций!
и ведь это ещё не весь список гаджетов, нам в современной жизни. можно бесконечно долго говорить о возможностях и роли высоких технологий в организации и нашего общества. но очевиден тот факт, что развитие медицины и бизнеса, науки и образования, транспорта и других сфер человеческой деятельности немыслимо без развития высоких технологий.

Кохання, здатне пережити смерть. Саме так можна охарактеризувати лейтмотив драми Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Почуття, що спалахнуло зненацька, здавалось би, не має права на життя. Дві сім’ї ведуть запеклу ворожнечу лютою ненавистю і кривавими розправами. Ромео впевнений, що кохає Розаліну, а до Джульєтти сватається Парис.

Кохання не знає кордонів. Оселившись у серцях Ромео і Джульєтти воно творить справжні дива: змушує забути про протистояння родин, міняє їхні характери. Читач бачить, як Джульєтта із романтичної вразливої

дівчини перетворюється на сильну жінку, яка здатна боротися за право кохати і бути коханою.

Зміни торкаються і Ромео. Він розуміє, що кохання до Розаліни було надуманим, не справжнім. Романтична сцена під балконом, що так хвилює силою і красою почуттів, веде героїв до цілком логічного рішення – шлюбу. Як не дивно, більш практичною і вдумливою автор змальовує саме Джульєтту. Ромео, потрапивши у полон почуттів, не відразу зміг зрозуміти, наскільки ілюзорне і крихке їхнє щастя, право на яке ще належить відвоювати.

У юних закоханих є союзники. Перш за все, стара нянька Джульєтти. Жінка звикла жити серед багатих

і знатних, любить гроші. Співчуваючи своїй вихованці, вона все ж радить вийти заміж за Париса. Враховуючи деспотизм батька, легковажність матері і обмеженість поглядів годувальниці, дівчина залишається абсолютно самотньою у власному домі.

Залишається ще монах Лоренцо – людина освічена і прогресивна. Він розуміє, що країна втягнута у чвари між знатними вельможами. Наївно думаючи, що кохання між членами родин Монтеккі і Капулетті здатне побороти вікову ворожнечу, монах погоджується допомагати закоханим. Низка випадковостей, як це і буває у житті, призводить до сумної кінцівки – герої гинуть, ще раз освідчуючись один одному у коханні.

Трагізм фіналу приголомшуючий. На перший погляд смерть закоханих видається безглуздою. Проте трагедія мала свої позитивні наслідки: ворогуючі сторони, нарешті, помирилися. Кохання Ромео і Джульєтти стало всесвітньовідомим прикладом краси і сили почуття. Змінювалися епохи, з’являлися все нові покоління юних мрійників, але історія шекспірівських закоханих і сьогодні продовжує жити і хвилювати серця

Объяснение: