основні фактори виробництва в маржинальній теорії:
природні ресурси; праця; капітал; підприємництво; науково-технічний фактор.природний фактор
у природному факторі втілюються природні умови, в яких протікають виробничі процеси. як джерела сировини і енергії, корисні копалини, земля, вода, повітря, рослинний і тваринний світ. будучи фактором виробництва, природне середовище дозволяє використовувати при виготовленні продукту природні багатства, що слугують сировинним матеріалом. все різноманіття матеріальних продуктів виробляється на основі такої сировини.
енергетичною основою виробництва служать земля і сонце. одночасно планета стає виробничим майданчиком, на якій можна побачити засоби виробництва, де трудяться працівники.
одним з найбільш унікальних ресурсів в даний час стала земля, адже її пропозиція обмежена. цей вид матеріальних умов виробництва являє собою територію, де є природні ресурси і корисні копалини. корисність земельного ресурсу оцінюється її здатністю бути придатною до проведення землеробських робіт і до біологічного відтворення.
природний фактор виступає в тріаді як пасивного компонента. однак в ході перетворень об’єкти природи переходять в основні засоби виробництва і поступово знаходять активну роль. у деяких факторних економічних моделях природний фактор враховується в неявній формі, що аж ніяк не зменшує ступінь його впливу на виробничі процеси.
трудовий фактор
праця представлена в ряді чинників виробництва в якості елемента, який покликаний ініціювати виробничий процес. дана категорія представлена працею працівників, які безпосередньо беруть участь у створенні благ. у понятті «праця» при цьому втілюється різноманітне число видів діяльності, яка спрямовує виробництво і є його на всіх етапах. праця складається в безпосередній участі людини в перетворенні ресурсів (енергії, речовини, інформації). люди вносять вклад в процес виробництва, витрачаючи фізичні та розумові зусилля. свою працю привносять в виробничий процес всі його учасники, кожна форма праці в кінцевому підсумку впливає на результат.
у макроекономічних моделях, які використовують ресурсний підхід, при розгляді основних факторів виробництва часто виділяють не працю як таку, а трудові ресурси, тобто працездатне населення або загальну чисельність тих, хто зайнятий у виробничій діяльності. важливо розуміти, що трудовий фактор проявляється в тому числі і в якості праці, в його ефективності, у трудовій віддачі.
праця – найбільш важлива економічна категорія, оскільки її витрати визначають ефективність усталеною організації виробництва. через трудову діяльність людина активно впливає на предмет праці. інтенсивність трудового процесу впливає на трудомісткість і кількість часу, що витрачається на виготовлення продукту. ці дані дозволяють виявити проблеми, з якою стикається виробництво.
кількість робочої сили визначає інші економічні категорії – рівень безробіття і зайнятість. структура робочої сили включає в себе всіх людей, що так чи інакше беруть участь у виробництві відповідно до своїх трудових навичок. людська діяльність має особливість: робоча сила формується роками, вона вимагає безперервного відновлення. для успішної трудової діяльності працівник повинен підтримувати корисні навички і завжди бути в потрібній фізичній формі.
вот ссылка на сайт, там остальная информация на эту тему-
ответ:
объяснение:
приємно зустрітися з гарною книгою, оскільки завжди дізнаєшся про щось нове, невідоме, краще починаєш розуміти людей, життя, навіть себе.
книги відомого письменника xix століття м. гоголя увагу тим, що глибоко аналізують людські стосунки, розкривають тонкощі людської психології. це стосується і повісті письменника «ніч перед різдвом». скажу відверто, цей твір мене зачарував ще з перших сторінок. я із захопленням читала про звичаї мого народу щодо святкування різдва.
хочеться зазначити, що у повісті тісно переплітається реальне і фантастичне.
є й елементи містики: нечиста сила (відьма, чорт) переймають людські звички, поведінку (чорт ніжиться з солохою, говорить їй компліменти, береться за серце тощо). автор зобразив їх комічно. часто фантастичне переходить у казкове, межі між ними стираються.
тонким ліризмом просякнуті сторінки, присвячені коханню вакули й оксани. дивуєшся з талановитості вакули: і коваль був добрий, і малював гарно, і співав чудово. окрім того, кмітливим був і щиро кохав оксану.
відверто кажучи, оксана мені спочатку не . вона здалася мені занадто гордовитою і примхливою, адже їй насміхатися з почуттів вакули. тому й вигадала вона йому таке складне завдання: їй черевички, які носить сама цариця.-але для закоханого вакули не було нічого неможливого. він вирушив у далекий петербург, зустрівся там із козаками, пробрався до палацу і попросив черевички у цариці. і, як не дивно, та віддала свої черевички вакулі. можливо, царицю вразила щирість коваля і, як жінка, вона зрозуміла, що на таке може бути здатен тільки закоханий. а крім того, як і кожній жінці, було приємно почути комплімент, який сказав їй вакула.
цікаво було спостерігати за зміною характеру оксани. почувши, що вакула неначебто втопився, дівчина цілу ніч переживала муки совісті, майже вголос картала себе. вранці у церкві на службі вона молилася, щоб відігнати важкі думки. дівчина навіть пошкодувала, шо дала таке важке завдання вакулі. чим пояснити таку різку зміну в характері героїні? не забуваймо, що події повісті відбуваються в ніч проти різдва. вона незвичайна, бо саме цієї ночі борються сили добра і зла, і добро перемагає. такий закон.
у душах людей теж відбувається така сама боротьба і різдвяної ночі вони очи- - щаються від зла. так сталося і з оксаною. вона багато чого зрозуміла цієї ночі, змінилася, переродилася, і в її душі оселилося кохання. таким було диво різдва.
справжня романтична історія вакули й оксани закінчується щасливо. коваль вакула одружився з оксаною, у них народилася дитина. а свій гріх (угода з чортом) вакула спокутував тим, що намалював у церкві такого гидкого чорта у пеклі, «що всі плювали, проходячи повз нього».
у мене затінилося приємне відчуття від цього твору. і нехай повість трішки схожа на казку, але розповідається у ній про людей. тож хочеться вірити у те, що люди будуть замислюватися над своїми вчинками, цінуватимуть одне одного і берегтимуть кохання.'
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Составьте план рассказа и выделите в нем тот пункт, который указывает на кульминацию. - Шолохов Судьба человека
1. Встреча рассказчика с Андреем Соколовым и Ваней. Начало повествования.
2. Довоенная жизнь героя.
3. Прощание с семьей.
4. Пленение.
5.В церкви.
6. Побег.
7. Противостояние Соколова и Мюллера.
8. Подвиг и освобождение.
9. Известие о гибели семьи.
10. Вести о сыне. Гибель сына.
11. Встреча с Ванюшкой.
12. Окончание рассказа. Прощание с рассказчиком.
Кульминационные моменты связаны с утверждением в драматических ситуациях нравственного превосходства героя, простого человека, над своими противниками. Несомненно, в этом отношении показателен поединок его с Мюллером, предлагающим выпить перед смертью за победу немецкого оружия. Он не только принудил Мюллера отступить перед человеческим достоинством русского солдата, признать его, но и пробудить своим гордым поведением хоть на миг в том же Мюллере и в других сидящих за столом что-то человеческое: «рассмеялись», «поглядывают вроде помягче». Кульминацией жизни в плену можно считать и захват немецкого майора и освобождение. Однако трагические события, и в этом особенности этого шолоховского произведения, не завершаются, а даже нарастают: он теряет семью, затем вроде бы обретает сына и хоронит его в самый день победы. Может, здесь и есть кульминация, верх всех несчастий, которые послала судьба человеку? «И если в столкновениях с гитлеровцами Андрей сохранил свое человеческое достоинство, свою сопротивляемость злу, то в испытаниях своей и чужой бедой он обнаружил нерастраченную чуткость, невытравленную потребность дарить тепло и заботу другим». Таким образом, события личной трагедии, полное одиночество подготовили в качестве развязки сюжета встречу с маленьким Ваней, жизнь вдвоем с которым станет началом новой жизни и новой судьбы Андрея Соколова.