Термін "фізична якість" віддзеркалює рухові можливості людини в основі яких лежать її природні задатки.
Отже, фізичні якості—це розвинуті у процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність. Наприклад, для подолання великого зовнішнього опору потрібна, перш за все, відповідна м'йзова сила; для подолання короткої відстані за якомога менший час потрібна прудкість; для тривалого й ефективного виконання фізичної роботи потрібна витривалість; для виконання рухів з великою амплітудою необхідна гнучкість; а для раціональної перебудови рухової діяльності відповідно до зміни умов необхідна спритність.
Фізичне навантаження — це певна міра впливу рухової активності людини на організм, що супроводжується підвищенням (відносно стану спокою) рівнем його функціонування.
Поняття "фізичне навантаження" відображає той факт, що виконання фізичних вправ викликає перехід енергозабезпечення життєдіяльності організму людини на вищий, ніж у стані спокою, рівень. Наприклад, уже повільна ходьба (швидкість 3 км/год) викликає збільшення обміну речовин у 3 рази, а біг з біля граничною швидкістю - у 10 і більше разів. Та різниця, яка виникає в енергозатратах між станом фізичної активності та станом спокою, характеризує рівень фізичного навантаження.
Судити про величину фізичного навантаження можна і за показниками ЧСС, частоти та глибини дихання, хвилинного та ударного об'ємів серця, кров'яного тиску тощо. Певну інформацію в цьому зв'язку для вчителя можуть також дати такі показники як інтенсивність потовиділення, ступінь почервоніння, блідість, погіршення координації рухів. Всі названі показники відображають внутрішнє навантаження. До зовнішньої сторони навантаження належать його обсяг та інтенсивність.
Інтенсивність навантаження — це кількість виконаної роботи за одиницю часу. Вона характеризує силу впливу конкретної вправи на організм.
Обсяг навантаження визначається тривалістю роботи та загальною кількістю вправ, виконаних на занятті: наприклад, в силовому тренуванні обсяг навантажень визначається кількість повторень та загальною масою піднятого вантажу; в спортивних іграх та поєдинках — часом рухової активності.
Досягнути ефективності при вдосконаленні фізичних якостей можна лише за умови чіткого дозування навантаження. Тобто, у кожному конкретному випадку необхідно забезпечити такий його обсяг і
В ніч з 6 на 7 грудня 1912 року Кафка пише новелу "Перевтілення", над якою він працював, ше з 17 листопада. Разом із новелами "Кочегар" і "Вирок" вона мала скласти своерідну трилогію під загальною назвою "Сини". Адже герої цих творів — Карл Росман, Георг Бендеман і Грегор Замза- були представниками покоління, що конфронтувало з "батьками". Лише через 2 роки після написання "Перевтілення" Кафка вирішив опублікувати твіp — він надіслав його в журнал "Нойє рундшау", але, незважаюочи на позитивний відгук редактора Р.Музіля, новела була відхилена. Вперше твір опублікували у жовтні 1915 року в журналі "Вайсе блеттер". Цього ж року "Перевтілення" виходить окремою книжкою у видавництві "Курт Вольф". Коли Кафка дізнався, що на обкладинці ілюстратор хоче зобразити комаху, він запротестував, говорячи, що її не можна зображати навіть здалеку.
Объяснение:
в інтернеті на цьому сайті було
https://dovidka.biz.ua/perevtilennya-analiz/
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Оцени замыслы и действия в 1707-1708 годах Карла XII, Петра I, Мазепы. На твой взгляд, по каким причинам Пётр I сумел добиться желаемого, а Карл XII и Мазепа - нет?
Мазепа понимал, что Левобережная Украина может стать разменной монетой в борьбе между Швецией и Россией. В случае особой нужды даже от самого Петра можно было ждать её уступки. Потому гетман решил стать самостоятельной фигурой в этой игре: он предложил шведскому королю то самой снабжение, которого не хватало армии.
По мнению Петра I настало время готовиться к генеральному сражению, чтобы изменить ход войны. Перед такой битвой он стремился максимально ослабить противника как голодом, так и уничтожением его подкреплений.
В те годы тактические решения Петра оказались более удачными. Он с помощью стремительного манёвра смог разбить корпус Левенгаупта. С мощью быстрых и решительных действий царю удалось лишить Мазепу поддержки в Левобережной Украине. Несмотря на это, у шведов были ещё все шансы победить. Окончательно Петру удалось добиться желаемого только в результате Полтавской битвы.