Рассмотрите рисунок, на котором представлена пищевая сеть. Номерами обозначены организмы, входящие в её состав. Распределите номера, которыми обозначены организмы

1) в соответствии с принадлежностью организма к соответствующему трофическому уровню:
Продуценты: 1, 17, 16.
Консументы: 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15.
Редуценты: 18.
2) в соответствии с биологической ролью организмов в сообществе:
Жертва: 1, 17, 16. Хищники на рисунке обозначены цифрами 7 и 8. Остальные животные одновременно могут выступать и в роли жертвы по отношению к следующему пищевому звену, так и хищником по отношению к предшествующему звену. 

Любая информация, воспринимаемая живым существом, вызывает в нервной системе отклик в виде некоторого количества электрических импульсов, характер которых зависит от нескольких факторов (например, новизна информации, то, имеет ли она отношение к удовлетворению той или иной потребности и т.д.). Эти электрические импульсы, протекая по нервным волокнам, заставляют их связываться в так называемые нейронные пути.

Есть несколько свойств нервных узлов (такие, как облегчение, суммирование и другие), в силу которых при повторном прохождении импульсов по данному пути этот путь становится все прочнее, а вероятность того, что в следующий раз импульсы пойдут именно по нему, повышается. Это напоминает образование "народной тропы" на газоне: ее состояние зависит от того, сколько людей по ней за один раз или за более длительное время, но чем виднее тропа, тем больше вероятность, что каждый следующий прохожий пойдет по ней, а не по траве.

Тем самым информация запечатлевается при повторах или при очень сильном отклике ("стрессовое запечатление") все прочнее и прочнее. Если эта информация требует какой-либо реакции, то и вероятность одинаковых действий в ответ на поступление этой информации тоже повышается. Так образуются знаменитые условные рефлексы

«Маленька людина» у світовій літературі  Визначення "маленька людина" застосовується до розряду літературних героїв епохи реалізму, зазвичай займають досить низьке місце в соціальній ієрархії: дрібний чиновник, міщанин або навіть бідний дворянин. Образ "маленької людини" опинявся тим більш актуальне, ніж більш демократичною ставала література. Саме поняття "маленька людина", швидше за все, у вживання ввів Бєлінський (стаття 1840 "Лихо з розуму"). Тему "маленької людини" піднімають багато письменників. Вона завжди була актуальна, тому що її завдання - відображати життя простої людини з усіма її переживаннями, проблемами, бідами і маленькими радощами. Письменник бере на себе тяжкий труд показати і пояснити життя звичайних людей. "Маленька людина - представник всього народу. І кожен письменник представляє його по-своєму.  У світовій літературі можна виділити роман-притчу Франца Кафки «Замок, що розкриває трагічне безсилля маленької людини і його небажання примириться з долею.  У німецькій літературі до образу «маленької людини» тяжіли Герхарт Гауптман у своїх драмах «Перед сходом сонця» і «Самотні». Багатство образів «маленької людини» у творах Гауптмана породжує безліч різних варіантів (від малоосвіченого візника до тонкого інтелігента). Продовжив традицію Гауптмана Ханс Фаллада.  У російській літературі XIX століття зображення образа маленької людини стало особливо популярним. Над ним працювали Пушкін, Лермонтов, Гоголь, Грібодоев, Достоєвський, Чехов, Лев Толстой і багато інших письменників.  Уявлення про "маленьку людину" змінювалося протягом всього 19 - початку 20 століть. Кожен письменник теж мав свої особисті погляди на даного героя. Але вже з другої третини 20 століття цей образ зникає зі сторінок літературних творів, так як метод соціалістичного реалізму не припускає такого героя