Перечислите кости, относящиеся к мозговому и лицевому отделам черепа.

Мозговой отдел черепа состоит из лобной, затылочной, двух теменных и двух височных костей. К лицевому отделу относятся различные крупные и мелкие кости, в том числе парные скуловые и носовые кости, непарные верхнечелюстная и нижнечелюстная кости. На челюстях расположены ячейки для зубов. В нижней части черепа есть несколько мелких отверстий и одно крупное — большое затылочное отверстие. Через большое затылочное отверстие головной мозг соединяется со спинным, а через мелкие отверстия проходят кровеносные сосуды

Объяснение:

Т1=0,498179 сут.

а1=181 тыс. км = 1,81*10^5 км

Мп-?

Третий закон Кеплера применим к движению планеты вокруг Солнца и спутника вокруг планеты.

Для решения задачи сравним обращение спутника Амальтея вокруг Юпитера с обращением Луны вокруг Земли. Период обращения Луны Т = 27,32 суток, а среднее расстояние Луны от центра Земли а = 384 тыс. км.  = 3,84*10^5 км

Определим массу Юпитера по отношению к массе Земли. Массу Земли Мо примем  за единицу.  Используем   уравнение Кеплера:

Мп=(Т^2/Т1^2)*(а1/а)^3*Мо =(27,32^2)/(0,498179^2))*(( 1,81*10^5)^3/(3,84*10^5)^3*Mo=16216/14,05=1154 Мо    

Масса Юпитера составляет примерно 1154 масс Земли

Відповідь:

Пояснення:

Ісаак Ньютон заклав фундамент фізики та астрономії, тому розповім про його вклад в науку.

Він написав книгу ''Математичні начала натуральної філософії'' і там він сформулював закони Ньютона, закон Всесвітнього тяжіння, описав поняття маси, інерції, прискорення, доцентрової сили, пояснив чому відбуваються припливи ти відпливи, особливості руху Місяця, пояснив закони Кеплера, які описують рух комет, планет та їх супутників навколо Сонця та показав, що закони Кеплера виводяться з закону Всесвітнього тяжіння, чим блискуче довів правильність геліоцентричної системи на відміну від геоцентричної системи Птолемея. Також він сказав, що Земля має бути сплюснута з полюсів.

Також він побудував перший телескоп-рефлектор, розвинув теорію кольору, проводячи експерименти з оптичною призмою, розвивав корпускулярну теорію світла, але і розглядав на певних етапах існування хвильової теорії. Досліджував інтерференцію та дифракцію світла, відкрив кільця Ньютона, намагався пояснити подвійне заломлення світла.