Якія гарады існавалі на беларускіх землях у IX—ХIII стст.?

Объяснение:

Тема – кохання та його значення в житті людини.

Головна думка – життєрадісна віра у всепереможну силу хохання

Художні засоби:

гіпербола – посхнуть усі моря, потануть брили скал, згасне сонця пал

епітети – рожевий квіт, веселий спів, весінньому саду, єдиная моя, пишна рожа, весняних днів, краса безмежна;

метафори – «моя любов — рожевий квіт», «моя любов — веселий спів»,

звертання – Єдиная моя!

повтори – моя любов.

Символ кохання у вірші – троянда, серце.

Поезія кохання шотландського поета Р. Бернса зачаровує щирістю, мелодійністю та простодушністю. У його віршах ідеться про почуття звичайної людини, яка сумує, радіє, страждає і вірить у щастя.

Почуттям ліричного героя немає меж “Яка краса твоя безмежна, така й любов моя”, він упевнений, що кохатиме вічно «поки всі висохнуть моря», «розтопиться граніт», «поки не западеться світ».

Сам Бернс сприймав кохання як надзвичайно важливе джерело натхнення: «Безперечно, існує безпосередній зв’язок між любов’ю, музикою і віршами, — стверджував митець. — Любов — це світлий дар Природи. Можу сказати про себе, що я ніколи не мав жодної думки чи схильності стати поетом, доки не закохався. А тоді рима і мелодія стали голосом мого серця》

Объяснение:

Явление поглощения и отражения электромагнитных волн, благодаря которому мы видим цвета окружающего нас мира, не было бы возможным, если бы не наши глаза. Они являются необычайно чувствительными органами зрения, которые принимают участие в создании изображений, называемых обычно видением.

Чтобы узнать, почему мы видим электромагнитную волну в виде цвета, следует ознакомиться со строением глаза. Орган зрения оснащён светочувствительными рецепторами, то есть палочками и колбочками. Светочувствительные клетки находятся в задней части глазного яблока, которая называется сетчаткой. Палочки отвечают за восприятие формы и движения. Они настолько чувствительны, что уловить даже отдельный фотон. В то время как колбочки обеспечивают цветовое зрение. В глазу человека различают три вида колбочек, которые воспринимают разные длины волн и в результате обеспечивают видение красного, синего и зелёного цвета. Если рецепторы улавливают волны переходной длины, в таком случае все три группы колбочек реагируют на раздражитель, вызывая в мозгу изображение переходного цвета состоящего из трёх основных цветов.