Почему сын и преемник Екатерины II на троне не стал продолжателем ее политики? Что было характерно для внутреннего и внешнеполитического курса Павла I?

Сын и преемник Екатерины II на троне не стал продолжателем ее политики потому, что не был ее единомышленником. Долго ждал вступления на престол, никак не участвуя в управлении государством по желанию его материи, Екатерины II. Это его сильно обижало. Кроме того, его сыновья воспитывались Екатериной II.
Для внутреннего и внешнеполитического курса Павла I были характерны неуравновешенность, метания в разные стороны, противодействие политике Екатерины II поддержка ее соперников в международной политике.

1) в подтверждение например:
— при Екатерине II значительно расширились привилегии дворянства, а Павел I пошёл на ограничение прав и привилегий дворянства, отменил многие положения дарованной его матерью Жалованной грамоты дворянству, в том числе освобождение от обязательной службы;
— Екатерина II развивала сословное самоуправление, а Павел I значительно его сократил, отменив соответствующие положения Жалованных грамот дворянству и городам;
— при Екатерине II происходило усиление крепостного права, а Павел I принял первые ограничительные меры (возврат права крестьянам жаловаться на помещиков, указ о трёхдневной барщине);
— Павел I отменил многие военные реформы, проведённые при Екатерине II, ввёл в армии прусские порядки;
— Павел I отстранил от власти многих екатерининских вельмож, подверг их ссылке и опале;
2) в опровержение, например:
— Павел I, как и Екатерина II, сохранял в неприкосновенности самодержавную власть;
— как и Екатерина II, Павел I продолжил раздачу государственных крестьян в частные руки;
— Павел I продолжил укрепление сословной системы, определив положение государственных крестьян, установив новую сословную группу — удельных крестьян;
— в начале царствования Павел I продолжил начатую при матери борьбу с проникновением в Россию революционных идей (усиление цензуры, ограничения на поездку за границу и т. п.).

Жовта картка — символ попередження у спорті, зазвичай паперовий або пластиковий прямокутник жовтого кольору.

У футболі показується суддею за наступні порушення правил:

   За навмисну гру рукою (крім випадків, якщо гра рукою розцінюється як «фол останньої надії»)

   За затягування часу

   За зрив небезпечної атаки

   За удар до свистка / вихід із стінки (при пробитті штрафного удару)

   За удар після свистка (при фіксації офсайду або зупинці гри)

2.) Червона картка даєтся за футбольні порушення, що караються вилученням з поля

Винен у серйозному порушенні Правил; Винен в агресивному поводженні; Плюне в суперника чи будь-яку іншу особу; Позбавить суперника, що просувається до воріт, явної можливості забити гол за до порушення Правил

Можливо У творі "Килим" Франца Кафки, Конрад опинився у килимі через метаморфозу свого тіла. Це є символічним образом, що відображає втрату індивідуальності та самовизначення. Конрад стає безпорадним і вразливим, знаходячись у своїй новій формі. Така метаморфоза може тлумачитися як втрата контролю над власним життям або поневолення в системі, де люди стають безсилими та залежними.

Щодо другого запитання, "як ожила донька ткалі" відноситься до іншого літературного твору, інформація про який мені не доступна. Будь ласка, надайте більше деталей щодо цього запитання.

У творах Рея Бредбері, зокрема "451 градус за Фаренгейтом", він зображає суспільство, в якому культура, література та сама здатність до критичного мислення пригнічуються. Книги заборонені, люди нецікаві у самостійному мисленні, а швидкість і розваги стають пріоритетом.

Чи є майбутнє у такому суспільстві, залежить від того, як індивідуальні особистості змінять свідомість та прагнення. Хоча Бредбері намалював малопозитивне майбутнє, занурене у поверхневість та бездумність, він також залишив простір для можливого розвитку. Зміна можлива через пробудження та боротьбу індивідуалів, які прагнуть до культурного пізнання, свободи вибору та самовираження. Такі люди можуть стати каталізаторами для змін, які спрямовують суспільство до розвитку та відновлення цінностей.

Однак, хоча Бредбері зображує дуже негативний вигляд на майбутнє, він водночас заохочує до роздумів та пошуку виходу з цієї ситуації. Його твори закликають до важливості культурного розвитку, збереження літератури та відновлення критичного мислення. Вони вбачають можливість зміни та перетворення шляхом пробудження свідомості та відкриття для істини.

Отже, майбутнє у суспільстві, яке Бредбері зобразив, може бути незримим, але не повністю безнадійним. Воно залежить від зусиль тих, хто відмовляється від пасивності та бореться за свободу, знання і розуміння. Шлях до змін може бути складним, але він існує, якщо люди знаходять силу і волю для опозиції та прагнуть до прогресу та глибинного розвитку.

Отже, хоча майбутнє, яке зобразив Бредбері, є темним, воно не зовсім безнадійне, якщо виникають індивіди, які відчувають натяк на проблеми та прагнуть до змін.