Почему при диагностике врачи особое внимание уделяют прослушиванию тонов сердца?

Работа сердца сопровождается шумами, которые получили название тонов сердца. В случае нарушений в работе сердца эти тоны меняются, и, прослушивая их, врач может поставить диагноз.

Період року

Категорія

робіт

Температура, °С

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, м/с

оптимальна

допустима

оптимальна

допустима на робочих місцях постійних і не постійних, не більше ніж

оптимальна, не більше ніж

допустима на робочих місцях постійних і не ПОСТІЙНИХ

верхня

межа

нижня

межа

на робочих місцях

постійних

непостійних

ПОСТІЙНИХ

непостійних

Холодний

Легка – Іа

22-24

25

26

21

18

40-60

75

0,1

не більше ніж 0,1

Легка – Іб

21-23

24

25

20

17

40-60

75

0,1

не більше ніж 0,2

Середньої важкості – IIа

18-20

23

24

17

15

40-60

75

0,2

не більше ніж 0,3

Середньої важкості – ІІб

17-19

21

23

15

13

40-60

75

0,2

не більше ніж 0,4

Важка – III

16-18

19

20

13

12

40-60

75

0,3

не більше ніж 0,5

Теплий

Легка – Іа

23-25

28

30

22

20

40-60

55(при 28°С)

0,1

0,1-0,2

Легка – Іб

22-24

28

30

21

19

40-60

60(при 27°С)

0,2

0,1-0,3

Середньої важкості – IIа

21-23

27

29

18

17

40-60

65(при 26°С)

0,3

0,2-0,4

Середньої важкості – ІІб

20-22

27

29

16

15

40-60

70(при 25°С)

0,3

0,2-0,5

Важка – III

18-20

26

28

15

13

40-60

75 (при 24°С)

0,4

0,2-0,6

Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовують засоби індивідуального захисту.

Основні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату:

• удосконалення технологічних процесів та устаткування (впровадження нових технологій, які не пов'язані з проведенням робіт в умовах інтенсивного нагріву дозволить зменшити виділення тепла у виробничі приміщення);

• раціональне розміщення технологічного устаткування (найкращим є розміщення обладнання, що виділяє тепло, в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках);

• автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами;

• раціональна вентиляція, опалення та кондиціонування повітря;

• раціоналізація режимів праці та відпочинку;

• застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів;

• використання засобів індивідуального захисту (спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним, мати зручний крій; для роботи в екстремальних умовах застосовують спеціальні костюми з металізованої тканини; для захисту очей – окуляри; обличчя – маски з прозорим екраном).

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря.

Одиниця об'єму чистого атмосферного повітря містять у собі такі компоненти: азот 78,08 %, кисень 20,94 %, вуглекислий газ 0,04 %, аргон та інші інертні гази 0,94 % і водяну пару. При такому складі повітря організм людини перебуває у нормальному фізіологічному стані.

Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах.

Шкідлива речовина – це речовина, що контактуючи з організмом людини, може спричинювати захворювання чи відхилення у стані здоров'я як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь.

У сучасній техніці застосовується безліч речовин, які можуть потрапляти в повітря і становити небезпеку здоров'ю людей. На промислових підприємствах повітря робочої зони може забруднюватися шкідливими речовинами, які утворюються в результаті технологічного процесу або містяться в сировині, продуктах та напівпродуктах і відходах виробництва.

Ці речовини потрапляють у повітря у вигляді пилу, газів або пари і діють негативно на організм людини. В залежності від їх токсичності та концентрації в повітрі можуть бути причиною хронічних отруєнь або професійних захворювань.

Професійні отруєння і захворювання виникають тільки при вмісті шкідливих речовин у повітрі вище визначеної концентрації.

Граничнодопустимими концентраціями (ГДК) шкідливих речовин (табл. 1.6) у повітрі робочої зони є такі концентрації, які при щоденній роботі протягом 8 годин і більше, але не більше 40 години на тиждень, протягом набуття робочого стажу не можуть викликати у працюючих захворювань чи відхилень у стані здоров'я, що виявляється за до сучасних методів дослідження.

Таблиця 1.6

Речовина

ГДІС

мг/м

Речовина

гдк

мг/м

Гази та пара

Акролеїн

0,2

Луги їдкі (розчини в перерахунку на NaOH)

0,5

Амілацетат

100

Металева ртуть

0,01

Аміак

20

Окиси азоту (N02, NO)

2

Ацетон

200

Сірчаний водень

10

Бензин та гас (в перерахунку на С)

300

Сірчаний ангідрид

1

Бензол

5

Скипидар (в перерахунку на С)

300

Вуглецю оксид

20

Сода кальцинована

2

Вуглецю діоксид

9000

Спирт метиловий

5

Вуглець чотирихлористий

20

Спирт етиловий

1000

Дихлоретан

10

Толуол

50

Кислота сірчана

1

Уайт-спіріт (в перерахунку на С)

300

Кислота соляна

5

Хлору діоксид

0,1

Кислота оцтова

5

Ефір етиловий

300

Ксилол

50

Ефір диетиловий

300

Пил

Зерновий

4

Тютюновий

3

Вапняковий

6

Цукровий

10

Борошняний

6

Рослинний, тваринний

2

Крохмальний

6

з вмістом SiO2: більше 10%

Вугільний (коксовий та сланцевий)

6

в межах 2-10%

4

Вугільний (з домішком SiO2, до 2%)

10

менше 2%

6

Объяснение:

ответ:Дано: m (сахара) = 50 г m (воды) = 200 г.

Найти: ω (сахара) -?

И Находим массу раствора:

m (раствора) = m (сахара) + m (воды) = 50 г + 200 г = 250 г

2. Вычисляем массовую долю сахара по формуле:

ω (сахара) = m (сахара) / m (раствора) = 50 г / 250 г = 0,2 или 20%.

ИИ образом.

1. Находим массу раствора:

m (раствора) = m (сахара) + m (воды) = 50 г + 200 г = 250 г

2. Определяем массу сахара, содержащегося в 100 г раствора, то есть, массовую долю. Для этого составляем пропорцию и решаем ее.

В 250 г раствора содержится 50 г сахара, тогда

в 100 г раствора будет содержаться х г сахара

250 г / 100 г = 50 г / х г,

поэтому х г • 250 г = 50 г • 100 г,

х = (50 г • 100 г): 250 г = 20 г, поэтому

ω (сахара) = 20%

ответ: ω ( сахара) = 20% или 0,2.

Объяснение: