Решение:

Правилом максимизации прибыли для фирмы- ценополучателя является

P=MR=MC. На рынке совершенной конкуренции P=MR, поэтому MR= 20долл..

Найдем MC как первую производную от функции ТС, т.е. MC=17- 8Q+3Q²

Тогда 20 = 17- 8Q+3Q²_, таким образом_, Q = 3 шт. TR = P* Q = 60долл. TС = 117долл.

Размер прибыли составляет TR-ТС= -57долл. Так как у фирмы валовые издержки превышают валовый доход, значит она несет убытки равные 57долл. Эти убытки будут минимальными так как они меньше постоянных издержек.

Искусство Петрова-Водкина не только многогранно, но и «открыто противоречиво», что отразило разнородность и противоречивость истоков его становления. Мастер, получивший первые художественные впечатления от иконописи и провинциального изобразительного фольклора, в процессе учёбы умеренно воспринявший влияние академической традиции, в большей степени испытал в своём формировании разнообразные воздействия модерна, а затем дополнил их самостоятельно выбранным ориентиром — искусством раннего Ренессанса[89]. Даже после обретения собственного стиля и создания «Купания красного коня» (1912) амплитуда творческих колебаний художника остаётся настолько широкой, что «рядом с холстами монументально-декоративного характера, не лишёнными известной стилизации (например, „Девушки на Волге“, 1915), возникают психологизированные образы в „оболочке“ почти натуралистической формы („На линии огня“, 1916)»

Объяснение:

Твір-роздум на морально-етичну тему за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»

      Найзнаменитіша і найтрагічніша історія кохання - це безсумнівно трагедія Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Це історія про сварки і союз, про юнацький максималізм і людські переживання. Відомо, що англійський драматург, Вільям Шекспір, переказав у своїй художній манері історію двох закоханих, про яких існувало народне сказання в літературі Італії.

   У п'єсі піднімаються традиційні для розуміння проблеми: сила любові і ненависті, батьки і діти, борг і особисті бажання. Читаючи твір, ми поринаємо у світ юнацької пристрасті, закоханості між головними героями. Їхні почуття засновані на любові з першого погляду. Буря емоцій штовхає Ромео і Джульєтту на необдумані вчинки. Діти ворогуючих кланів, Монтеккі і Капулетті, вони стоять «на краю обриву», готові розірвати будь-які сімейні узи зі своїми рідними. Чи справжнє їхнє кохання? Хочеться вірити, що саме такими мають бути справжні почуття. Мені здається, що в юному віці серця найбільше відкриті для любові, коли це почуття надихає і забарвлює світ в різнокольорові відтінки, коли хочеться дихати одним повітрям і радіти життю. Все або нічого - такий підсумок трагедії Шекспіра.

   Автор, порушуючи тему ворожнечі між родинами Капулетті і Монтеккі, показує читачеві-глядачеві лише молодих людей з різних сімей, які намагаються самоствердитися за рахунок інших, адже це іб випробувати кращі клинки Верони, помірятися кулаками. І тут виникає питання про силу ворожнечі між сім'ями, наскільки вона мала місце в дійсності. Мені здається, що саме юнацька незрілість і привела до сумних подій, вбивства Тибальта, а потім і трагічної загибелі Ромео і Джульєтти.

     Завдяки поетичній мові трагедії «Ромео і Джульєтта» перед нами виникають і акцентуються картини моралізаторства. Людиною рухають її внутрішні принципи. Хіба не було іншого шляху для цієї пари? Чому не можна було втекти, якщо така сила їх любові, розповісти свої батькам? Тоді що сильніше: честь або кохання? Ми віримо в те, що самі собі малюємо. Ми бачимо те, що хочемо побачити. У цій трагедії юнацький максималізм якнайкраще описує й передає всю гаму почуттів ще недоспілої особистості, коли існує тільки одне правильне рішення, коли людина не шукає або не бачить інших обхідних шляхів.

   Цікавою, на мій погляд, є тема влади і всевладдя в трагедії В.Шекспіра, де батьківська влада, бажання видати Джульєтту за Паріса, розуміння якогось боргу меркне перед владою Бога. Що судилося, того не минути. Навіть сам монах, порушує прийняте правило питати благословення у батьків закоханих, сам сприяє їх союзу і всіляко намагається їм до , проявляючи справжній гуманізм. Таким чином, підкреслюється, що не існує ніякої земної влади, тільки Божа воля. Мораль прекрасної трагедії В.Шекспіра, на мій погляд, полягає в тому, що щирість і любов, що прославлені вірою, повинні правити світом, а не покірність старим звичаям і обмеженим громадським нормам.