Направление философии, согласно которому философия должна опираться на научный метод, достоверное научное знание, освободиться от оценочной роли, исследовать

Микола́й (грец. Νικόλαος, Nikólaos, лат. Nicolaus; 15 березня 270 — 6 грудня 343/352[2]) — римський християнський священник грецького походження, єпископ Мирський, святий. Народився у Патарі, Лікія, Римська імперія[2]. У молодості здійснив паломництво до Єгипту та Святої Землі[2]. Невдовзі після повернення став єпископом у Мирі[2]. Зазнав гонінь за правління римського імператора Діоклетіана, був ув'язнений[2]. Звільнений у часи імператора Костянтина[2]. Ймовірно, брав участь у Першому Нікейському соборі (325; проте старі списки єпископів-учасників не згадують його імені)[2]. Помер у Мирі, Лікія[2]. Один із найшанованіших святих у католицьких, православних і деяких протестантських церквах. День вшанування — 6 грудня за григоріанським календарем, 19 грудня — за юліанським календарем. За переказами звершив багато чудес за життя і після смерті. Перші згадки про вшанування датуються VI століттям, коли імператор Юстиніан I збудував на честь святого церкву в Константинополі[2]. Культ святого Миколая був популярний у східнохристиянських церквах, особливо в Греції. Звідти він поширився до Італії, Німеччини, України. 991 року єпископ Регінальд склав «Житіє святого Миколая». 1087 року італійські купці перенесли тіло святого з Мири й перевезли до Барі в Італії (де його мощі зберігаються по сьогодні)[2]. Патрон Греції, України, Неаполя, Сицилії, Лотарингії, багатьох міст в Італії, Німеччині, Австрії та Бельгії[2]; на його честь названо українське місто Миколаїв. Покровитель дітей, мандрівників, пекарів, моряків, повій тощо[2]. За звичаєм, поширеним в багатьох європейських країнах, приносить малюкам подарунки на день святого Миколая[2]. У англомовних країнах, зокрема в США, ототожнюється з Сантою Клаусом, який обдаровує дітей на Різдво[

Объяснение:

Вода – це, мабуть, найважливіша речовина для усіх живих істот на Землі. Без неї не існувало б ані людей, ані рослин, ані тварин тощо. Вода важливіша за нафту, вугілля, залізо, золото та срібло тощо. Адже людина може прожити без бензину, без залізної лопати тощо, без прикрас. Навіть без пічки, в крайньому разі – може, а от без води аж ніяк.

Велика проблема сьогоднішнього світу – це забруднення води. Все дорожче зараз коштує чиста артезіанська вода. Все частіше вчені говорять про те, як важливо зберігати льодовики. Адже це резервуари недоторканої цивілізацією, найчистішої та кришталевої питної води. Спеціально забруднювати питну воду – шкідливий для суспільства вчинок та великий гріх. Натомість воду треба берегти. Не можна, наприклад, зливати мазут у річку чи мити машину поряд з колодязем питної води. А уся вода з каналізації має проходити спеціальні відстійники та очистку.