Охарактеризуйте силы, участвовавшие в революции, их состав и цели, а также методы борьбы различных групп населения.

1) Революционные силы стремились к насильственной смене государственного строя. Революционно настроенные рабочие устраивали забастовки и демонстрации, не всегда по-настоящему мирные, но безоружные. Вооружённое восстание в Москве – исключение, единичный эпизод, не имевший в 1905-1907 годах аналогов. При этом члены революционных партий, прежде всего, эсеры, постоянно использовали вооружённую борьбу в виде индивидуального террора.
2) Умеренные либералы (то есть кадеты) состояли в основной из интеллигенции, причём не студенчества, а людей, чего-то уже добившихся в жизни. Они также выступали за смену государственного строя в России, но без насилия. Они использовали легальные средства политической борьбы, которые были дарованы манифестом 17 октября 1905 года. То есть действовали, прежде всего, в рамках Государственной думы.
3) Умеренные консерваторы считали, что манифеста 17 октября 1905 года достаточно, и дальнейшие преобразования государственного строя не требуются, нужна лишь корректировка законодательства. Они также действовали через легальные органы народного представительства. Они были представлены не только октябристами, но и соответствующим образом настроенными деятелями земств, дворянских собраний и других подобных органов на местах.
4) Радикальные консерваторы стремились спасти трон от любых сторонников реформ (вплоть до самих представителей властных органов). Они надеялись уничтожить смутьянов, устроивших революцию, а также сплотить общество на почве борьба с ними. Легальные средства борьбы они также использовали. Но гораздо более известны их погромы. Еврейские погромы, так как именно в еврействе они часто видели внутреннего врага, посредством революции питавшегося развалить государство. Официально погромы считались преступлением, но на деле власти им потворствовали.

Термін "фізична якість" віддзеркалює рухові можливості людини в основі яких лежать її природні задатки.

Отже, фізичні якості—це розвинуті у процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність. Наприклад, для подолання великого зовнішнього опору потрібна, перш за все, відповідна м'йзова сила; для подолання короткої відстані за якомога менший час потрібна прудкість; для тривалого й ефективного виконання фізичної роботи потрібна витривалість; для виконання рухів з великою амплітудою необхідна гнучкість; а для раціональної перебудови рухової діяльності відповідно до зміни умов необхідна спритність.

Фізичне навантаження — це певна міра впливу рухової активності людини на організм, що супроводжується підвищенням (відносно стану спокою) рівнем його функціонування.

Поняття "фізичне навантаження" відображає той факт, що виконання фізичних вправ викликає перехід енергозабезпечення життєдіяльності організму людини на вищий, ніж у стані спокою, рівень. Наприклад, уже повільна ходьба (швидкість 3 км/год) викликає збільшення обміну речовин у 3 рази, а біг з біля граничною швидкістю - у 10 і більше разів. Та різниця, яка виникає в енергозатратах між станом фізичної активності та станом спокою, характеризує рівень фізичного навантаження.

Судити про величину фізичного навантаження можна і за показниками ЧСС, частоти та глибини дихання, хвилинного та ударного об'ємів серця, кров'яного тиску тощо. Певну інформацію в цьому зв'язку для вчителя можуть також дати такі показники як інтенсивність потовиділення, ступінь почервоніння, блідість, погіршення координації рухів. Всі названі показники відображають внутрішнє навантаження. До зовнішньої сторони навантаження належать його обсяг та інтенсивність.

Інтенсивність навантаження — це кількість виконаної роботи за одиницю часу. Вона характеризує силу впливу конкретної вправи на організм.

Обсяг навантаження визначається тривалістю роботи та загальною кількістю вправ, виконаних на занятті: наприклад, в силовому тренуванні обсяг навантажень визначається кількість повторень та загальною масою піднятого вантажу; в спортивних іграх та поєдинках — часом рухової активності.

Досягнути ефективності при вдосконаленні фізичних якостей можна лише за умови чіткого дозування навантаження. Тобто, у кожному конкретному випадку необхідно забезпечити такий його обсяг і

В ніч з 6 на 7 грудня 1912 року Кафка пише новелу "Перевтілення", над якою він працював, ше з 17 листопада. Разом із новелами "Кочегар" і "Вирок" вона мала скласти своерідну трилогію під загальною назвою "Сини". Адже герої цих творів — Карл Росман, Георг Бендеман і Грегор Замза- були представниками покоління, що конфронтувало з "батьками". Лише через 2 роки після написання "Перевтілення" Кафка вирішив опублікувати твіp — він надіслав його в журнал "Нойє рундшау", але, незважаюочи на позитивний відгук редактора Р.Музіля, новела була відхилена. Вперше твір опублікували у жовтні 1915 року в журналі "Вайсе блеттер". Цього ж року "Перевтілення" виходить окремою книжкою у видавництві "Курт Вольф". Коли Кафка дізнався, що на обкладинці ілюстратор хоче зобразити комаху, він запротестував, говорячи, що її не можна зображати навіть здалеку.

Объяснение:

в інтернеті на цьому сайті було

https://dovidka.biz.ua/perevtilennya-analiz/