Найдите книгу А. Е. Ферсмана «Воспоминания о камне». Прочитайте полностью главу «Карта». Обсудите в классе, помог ли поэтический рассказ о геологической

«Воспоминания о камне» – не учёный труд и не научно-популярная книга в обычном смысле этого слова: это, если можно так выразиться, научная лирика, одинаково замечательная и в смысле глубины истинно поэтического чувства, и в смысле изящества формы. Книга А.Е. Ферсмана помогла понять те области знании, которые были нам малоизвестны. Живой рассказы автора очень удачно объясняет процессы, происходящие в недрах Земли, отлично дополняет общие представления о тематике полезных ископаемых.

Розвиток рослин тісно пов'язаний з їхнім ростом та розвитком (якісні зміни). У життєвому циклі квіткових рослин виділяють зародковий (бере початок від запліднення яйцеклітини та відбувається всередині насінини) та післязародковий періоди (охоплює етапи проростка, молодості, зрілості та старіння).
Етап проростка триває від моменту проростання до формування перших зелених листків (у цей час проросток живиться за рахунок запасних поживних речовин насінини).
Етап молодості - період життя від появи перших зелених листків до цвітіння (рослина посилено росте і формуються всі її вегетативні органи – корені, пагони з листками, молода росли­на живиться завдяки фотосинтезу, для однорічних рослин цей період незначний і становить приблизно 30-40 днів, дворічних рослин – перший рік, деревних рослин – багато років ).
Етап зрілості триває від часу першого цвітіння до втрати здатності утворювати насіння та плоди (з часом рослини перестають цвісти та плодоносити, припиняється утворення генеративних органів – квітки та плоду).
Етап старіння - завер­шальний етап життєвого циклу рослин (нові пагони на них майже не утворюються, старі засихають і відпадають, у стовбурах старих дерев часто утворю­ються отвори - дупла, вони підгнивають і відмирають).
За тривалістю життя рослини поділяють на одно-, дво- та багаторічні, тому життєвий цикл цих рослин відбуваєть­ся по-різному.
Однорічні рослини впродовж року повністю закінчують ріст, квітнуть, утворюють плоди та насіння і відмирають (кріп, горох посівний, огірки).
У дворічних рослин протягом пер­шого року життя розвиваються лише корені та пагони з листками, а на другий рік вони утворюють квітки, плоди та насіння, після цього відмирають (капуста, морква).
Багаторічні трави часто можуть цвісти та плодоносити впродовж декількох років, однак усі їхні надземні частини зазвичай відмирають щорічно (конвалія, пирій, хрон). Дерева і чагарники  сягають своїх найбільших розмірів через десятки років, перше цвітіння і плодоношення у них настає лише через кілька років (інколи - через рік після проростання), плодоносять такі рослини впродовж багатьох років (яблуня, дуб, ліщина).

ХЛАМІДОМОНАДА - одноклітинна зелена водорість, поширена в прісних водоймах, вона є цілісним організмом з одною клітиною грушоподібної форми, яка має два джгутики для руху, клітинну оболонку, чашоподібний хлоропласт, у нижній частині кулястий піреноїд - зона нагромадження поживних речовин (крохмалю), у передній частині є скоротливі вакуолі (регулюють вміст води) та світлочутливе вічко (реагує на світло і вказує шлях руху), у центрі є ядро.
За сприятливих умов розмножується нестатево, інакше - статево.
СПІРОГІРА - багатоклітинна зелена нитчаста водорість, поширена в прісних водоймах. Її кліти­ни здебільшого видовжені та розташовані в один ряд, у клітинах містяться спіраль­но закручені стрічкоподібні хлоропласти, велика вакуоля з клі­тинним соком, ядро в центрі клітини підвішене на тяжах.
Розмножується ця водорість уривками нитки, статевих клітин не утворює, проте її клітини можуть обмінюватися спадковою інформацією через тимчасо­ві цитоплазматичні містки.