Недавно узнал методику осознанного сна, но при этом может быть сонный паралич, расскажите , можно ли избежать его и как он возникает. ​

Я хочу быть безразличной к тому, для кого безразлична я.

Элиза Дулиттл

Леди отличается от цветочницы не тем, как она себя держит, а тем, как с ней себя держат.

Секрет не в уменье держать себя хорошо или плохо или вообще как бы то ни было, а в уменье держать себя со всеми одинаково.

Генри Хиггинс

А что такое жизнь без ценных безрассудств?

Генри Хиггинс

Что такое жизнь, как не ряд безрассудных поступков? Вот повод для них найти труднее. Никогда не упускай случая: он подворачивается не каждый день.

Генри Хиггинс

Вы рабски прислуживаете мне, а потом жалуетесь, что я вами не интересуюсь: кто ж станет интересоваться рабом?

Генри Хиггинс

Да и вообще, кто из нас понимает, что делает? Мы бы никогда ничего не делали, если бы понимали, что делаем.

Генри Хиггинс

— Когда соскучитесь по мне, можете завести граммофон, — по крайней мере без риска оскорбить чьи-нибудь чувства.

— В граммофоне я не услышу вашей души. Оставьте мне вашу душу, а лицо и голос можете взять с собой. Они — не вы.

Генри Хиггинс

Поистине счастлив тот, кому любимое занятие дает средства к жизни.

Тебе это надо было? Или не то??)

Объяснение:

Гумані́зм епо́хи Відро́дження, Ренеса́нсний гуманізм, також класи́чний гуманізм — європейський інтелектуальний рух, що є одним з визначальних компонентів Ренесансу як історичної й культурної епохи, основною ідеєю якого було поліпшення людської природи через вивчення античної літератури.

Виник у Флоренції в середині XIV століття, існував до середини XVI століття; з кінця XV століття поширився на Німеччину, Францію, Нідерланди, Англію, і меншою мірою на Австрію, Швейцарію, Іспанію, Португалію, Польщу, Моравію, Богемію, Угорщину, Хорватію та інші країни.

Зародження гуманізму пов'язують з іменем поета й мислителя Франческо Петрарки (1304–1374). Гуманізм був насамперед тницьким рухом, що надавав першочергового значення літературі. Гуманістична освіта, на думку гуманістів, мала сприяти всебічному розвиткові особистості: знання мали поєднуватися з чеснотами, правдивий зміст з довершеною мовною формою, тож центральну роль в гуманістичній освіті мали відігравати літературознавство й мовознавство.

Важливою ознакою гуманізму епохи Відродження було відчуття приналежності до справді нової епохи, потреба відмежуватися від минулих століть. Це минуле, яке у той час почали називати Середньовіччям, відкидалося представниками гуманізму, як меншовартісне у порівнянні з античною епохою, яку гуманісти сприймали за взірець і бажану норму для всіх сфер людської діяльності. Чи не найголовнішою метою гуманістів було відродження прямого культурного зв'язку з античністю. Звідси випливала вимога до орієнтації на автентичні античні джерела, що знайшла своє лаконічне визначення в латинському вислові ad fontes (тобто «до джерел»).

Зміст