Напишите пять ключевых слов, характеризующих особенности сельской местности Северо-Запада.

Заливные луга, лён, мясное скотоводство, птицеводство, свиноводство.

основні фактори виробництва в маржинальній теорії:

природні ресурси; праця; капітал; підприємництво; науково-технічний фактор.

природний фактор

у природному факторі втілюються природні умови, в яких протікають виробничі процеси. як джерела сировини і енергії, корисні копалини, земля, вода, повітря, рослинний і тваринний світ. будучи фактором виробництва, природне середовище дозволяє використовувати при виготовленні продукту природні багатства, що слугують сировинним матеріалом. все різноманіття матеріальних продуктів виробляється на основі такої сировини.

енергетичною основою виробництва служать земля і сонце. одночасно планета стає виробничим майданчиком, на якій можна побачити засоби виробництва, де трудяться працівники.

одним з найбільш унікальних ресурсів в даний час стала земля, адже її пропозиція обмежена. цей вид матеріальних умов виробництва являє собою територію, де є природні ресурси і корисні копалини. корисність земельного ресурсу оцінюється її здатністю бути придатною до проведення землеробських робіт і до біологічного відтворення.

природний фактор виступає в тріаді як пасивного компонента. однак в ході перетворень об’єкти природи переходять в основні засоби виробництва і поступово знаходять активну роль. у деяких факторних економічних моделях природний фактор враховується в неявній формі, що аж ніяк не зменшує ступінь його впливу на виробничі процеси.

трудовий фактор

праця представлена в ряді чинників виробництва в якості елемента, який покликаний ініціювати виробничий процес. дана категорія представлена працею працівників, які безпосередньо беруть участь у створенні благ. у понятті «праця» при цьому втілюється різноманітне число видів діяльності, яка спрямовує виробництво і є його на всіх етапах. праця складається в безпосередній участі людини в перетворенні ресурсів (енергії, речовини, інформації). люди вносять вклад в процес виробництва, витрачаючи фізичні та розумові зусилля. свою працю привносять в виробничий процес всі його учасники, кожна форма праці в кінцевому підсумку впливає на результат.

у макроекономічних моделях, які використовують ресурсний підхід, при розгляді основних факторів виробництва часто виділяють не працю як таку, а трудові ресурси, тобто працездатне населення або загальну чисельність тих, хто зайнятий у виробничій діяльності. важливо розуміти, що трудовий фактор проявляється в тому числі і в якості праці, в його ефективності, у трудовій віддачі.

праця – найбільш важлива економічна категорія, оскільки її витрати визначають ефективність усталеною організації виробництва. через трудову діяльність людина активно впливає на предмет праці. інтенсивність трудового процесу впливає на трудомісткість і кількість часу, що витрачається на виготовлення продукту. ці дані дозволяють виявити проблеми, з якою стикається виробництво.

кількість робочої сили визначає інші економічні категорії – рівень безробіття і зайнятість. структура робочої сили включає в себе всіх людей, що так чи інакше беруть участь у виробництві відповідно до своїх трудових навичок. людська діяльність має особливість: робоча сила формується роками, вона вимагає безперервного відновлення. для успішної трудової діяльності працівник повинен підтримувати корисні навички і завжди бути в потрібній фізичній формі.

вот ссылка на сайт, там остальная информация на эту тему-

          «чтобы обучить другого, требуется больше ума, чем чтобы научиться самому», - эти слова м.монтеня точно специфику работы преподавателя.

        повышение качества подготовки специалистов требует оптимизации педагогического труда, вооружения преподавателей знанием «технологии» их работы. вузовский преподаватель не столько ведёт студентов за собой, сколько указывает им путь к знаниям, которые они должны добыть самостоятельно. в процессе обучения важно, есть ли у преподавателя собственная точка зрения, и насколько активно он старается приобщить к ней студентов.  

процесс обучения, его организация зависит от решения, прежде всего, трёх проблем: кого учить, чему учить, как учить.

        кого учить? студента с индивидуальными потенциальными способностями. а это требует начальной «диагностики», так как достижение определенной цели связано с корректировкой курса, с учётом реальных возможностей данного контингента. без начальной диагностики трудно определить уровень знаний студентов и способствовать развитию их способностей. можно ли читать   лекцию и ставить перед собой достижение конкретной цели, не имея представления об уровне подготовки аудитории?

        чему учить? знаниям, наколенным человечеством, и умению думать. но учить не тому, что думать, а тому, как думать. нестандартность мышления проявляться только через раскрытие индивидуальных способностей, что требует непременной индивидуализации и дифференциации в обучении. индивидуализация возможна только при полной компьютеризации, когда у каждого студента своя программа обучения, основанная на методе модулей и учитывающая личностные и психологические возможности.

        как учить? наукой установлено, что человек усваивает не готовые сведения, сообщаемые ему в готовом виде, а свои собственные «ответы» на вопросы, которые у него возникают в ситуации потребности в новом знании и всегда являются продуктом собственного действия обучающегося. а значит, единственный путь рационального процессом усвоения знаний – обучение через выявление противоречий в составе наличного знания с целью последующего их разрешения. однозначно трактуя слова ушинского «знай, свой предмет и излагай его ясно», можно сделать вывод: «если я знаю свой предмет, зачем мне методика, если я не знаю предмета, никакая методика мне не ! » верно второе, а первое? студенты после лекции говорят о преподавателе: «этот преподаватель так много знает, что когда рассказывает ничего не понятно! ». преподаватель же говорит с горечью о студентах: «я так много им дал, но они так мало взяли». что же в действительности? он хотел много дать, а дал им ровно столько, сколько они взяли. хотите, чтобы они взяли больше, сделайте так, чтобы это было им необходимо.