Покажите на карте основные природные зоны Западной Сибири. Какими природными ресурсами они одаривают человека? Как используются эти ресурсы?

Природные зоны – тундра, лесотундра, таежная (лесоболотная). Леса Западной Сибири составляют ее важнейший природный ресурс, правда, местная древесина, выросшая на заболоченных землях, обладает в целом низкими качествами. Западносибирские болота обладают несметными запасами торфа, который может использоваться как химическое сырье, топливо, органическое удобрение, подстилочный материал в животноводстве. Крайний юг Западной Сибири — это степная зона с распаханными черноземными и каштановыми почвами. Обширные массивы бывших целинных земель заняты преимущественно полями яровой пшеницы. Особенно высокую ценность представляют пойменные луга крупнейших западносибирских рек — важнейшие пастбищные и сенокосные угодья региона.

Поема «Руслан і Людмила» була закінчена Олександром Сергійовичем Пушкіним в двадцять років. Незважаючи на юний вік, у нього вже сформувався власний стиль оповіді і відмінні риси.

Частково поема включає в себе народний епос, билини і легенди, але в загальному є окремим повністю сформованим твором. Воно має відмінні риси. Але завдяки цій поемі, народні оповідання стають відомими на весь світ, їм стає відкрита дорога для широкого кола читачів.

Образ Руслана є збірним. Він заснований на персонажах, описаних в билинах і легендах російського народу. Справжній богатир, що володіє сміливим і мужнім характером, здатний врятувати кохану дівчину з рук ворога, який забрав Людмилу. Він володіє небаченою силою, завдяки якій він здатний на подвиги і захист улюбленого держави і єдиної коханої.

Людмила – образ ідеальної нареченої, молодої дівчини, в якої Руслан бачить єдину і кохану. Вона володіє зовнішністю російської красуні, з довгою русявою косою до пояса і рум’яними щоками. Тиха і скромна з прекрасним характером, її викрадає лиходій, який налаштований помститися Руслану за його звершення.

Він упевнений, що вони повинні бути разом і життя ніколи не розлучить їх. Але доля грає жорстокий жарт. А правитель государства російського впевнений, що чоловік сам винен в тому, що його кохана була викрадена ворогами. Він описується, як людина недіяльний, не здатний на рішення і вчинки, навіть коли вороги наступають на місто, він не може відстояти свою територію.

На порятунок йому приходить Руслан, що володіє богатирською силою і здатний відстояти цілу фортецю. Саме тому на Русі починають з’являтися хвилювання, що ведуть до революції. Государ не робить спроб розібратися з тим, що відбувається в державі, тому ситуація загострюється.

Незважаючи на збираючий образ, твір є закінченим. Воно з точністю описує нюанси російської культури того часу, показує особливості менталітету і ставлення до життя, проблеми, що виникають в суспільстві того часу.

Олександр Сергійович Пушкін точно передав особливості народного побуту і поширеного на той момент епосу, який став культурним надбанням. Незважаючи на досить юний вік, він зміг розібратися в особливостях російської душі.

Объяснение:

1. Александр говорил, что дворянство «срамит себя» своим нежеланием крестьянам и улучшить их жизнь. 19 февраля 1861 г., в шестую годовщину своего вступления на престол, Александр II подписал «Манифест» и «Положения», уничтожавшие крепостное право в России. Народ стал называть его Царем-Освободителем

2. Крестьяне получали надел не в собственность, а только в пользование. Чтобы стать собственником земли, крестьянин обязан был выкупить ее у помещика. Эту задачу государство взяло на себя. В основу выкупа была положена не рыночная стоимость земли, а размер повинностей.

3. Эти преобразования решили ряд давно наболевших социально-экономических проблем, расчистили дорогу для развития капитализма в России, расширили границы гражданского общества и правового государства, однако доведены до конца не были.

К концу царствования Александра II под влиянием консерваторов некоторые реформы (судебная, земская) были ограничены. Контрреформы, развёрнутые его преемником Александром III, затронули также положения крестьянской реформы и реформы городского самоуправления.

4. В 1930 году собор был закрыт, проекты перестройки здания в дворец культуры были отвергнуты, после чего началась разборка храма, в том числе с взрывов, на стройматериалы. К середине 1932 года собор был уничтожен, спустя ещё несколько лет на его месте был построен дом культуры, в котором находится Самарский театр оперы и балета.

В начале XXI века ряд церковных и политических деятелей Самарской области выступили с идеей восстановления собора на прежнем месте, однако предложение не находит поддержки властей и специалистов в области архитектуры.