Что такое закон? Что такое опричнина, какие несчастья она принесла России?

Закон – свод обязательных норм и правил, регулирующих общественные отношения. Закон в юриспруденции — в узком смысле нормативный правовой акт, который принимается представительным (законодательным) органом государственной власти в особом порядке, регулирует определённые общественные отношения и обеспечивается возможностью применения мер государственного принуждения. Кроме того, в широком смысле под законом понимается любой нормативно-правовой акт, действующий в рамках конкретной правовой системы.
Опричнина – часть государственной политики в Русском государстве с 1565 по 1572 годы, состоявшей в реализации чрезвычайных мер, конфискации феодального имущества и земель в пользу государства, снижении боярско-княжеской власти и укрепления централизации государства.
Главная цель опричнины — уничтожить остатки феодальной раздробленности, подорвать основы боярско-княжеской независимости — не была достигнута. В результате этого: На западе войска Речи Посполитой успешно оттеснили русских. Ливонская война была окончена с незначительными достижениями русских; Шведские войска захватили Нарву, Копорье и др. уезды и отказывались их возвращать; В 1571 г. из-за низкой боеспособности опричного войска крымские татары сожгли Москву; Произошло дальнейшее закрепощение крестьянства, причём в самых жёстких формах (барщина).

ответ:

первого марта исполняется 200 лет со дня рождения великого польского композитора и пианиста фредерика шопена. к этой дате выступления музыкантов, которые будут звучать в концертных залах от варшавы до нью-йорка. творчество шопена – одно из величайших достижений мировой художественной культуры, оказавшее влияние на многие поколения музыкантов. шопен был непревзойденным творцом мелодий, его композиторская техника во многом отступает от принятых в его эпоху правил и приемов. его перу принадлежит более полусотни мазурок и три фортепианных сонаты; он – автор и вальсов, которые пользуются особой популярностью.

ответ:

михайло кудрявцев,

доктор філологічних наук, професор

(м. кам’янець-подільський)

„повість „альпійська ” василя бикова у контексті

воєнної прози п пол. хх століття: антимілітаристичний дискурс

у статті розглядається творчість білоруського письменника василя бикова, зокрема його повість „альпійська ” у контексті проблеми „любов і війна”, яка простежується у порівняльно-типологічному аспекті антимілітаристичної прози хх століття.

ключові слова: любов, війна, тенденції, мілітаризм, ідеократія, сакральність, подвиг.

 

життя і смерть, любов і ненависть, жертовність і зрада, добро і зло як вічні антиномії в існуванні людської цивілізації з її моральними імперативами були завжди пріоритетними поняттями у розв’язанні проблем війни і миру, конфлікту особистості з антиприродним явищем нищення і руйнації.

питання ці у художній літературі, в осмисленні істориків, філософів, митців, власне, є традиційними. саме вони були домінуючими у творчості класиків світового письменства у найдавніші і ближчі часи. це і численний античний і середньовічний епос, і роман „війна і мир” л.толстого, „прощавай, зброє”, „по кому б’є дзвін”, „за рікою в затінку дерев” е.хемінгуея, „час жити і помирати” е.-м.ремарка, „голі і мертві” н.мейлера тощо.

объяснение: