Заполните в тетради таблицу «Разделы экономической науки».

Микроэкономика: условия заключения предпринимательской сделки, конкуренция производителей, взаимодействие потребителей и производителей на рынке товаров, издержки и рентабельность предприятия.
Макроэкономика:снижение темпов экономического роста, занятость населения, уровень и темпы инфляции, причины роста заработной платы в нефтедобывающей отрасли.
Мировая экономика: оборот международного валютного рынка, углубление международного разделения труда, внешнеторговая политика стран, причины экономического кризиса.

Шекспірівське питання — проблема авторства корпусу творів, що приписуються Вільяму Шекспіру. Назва виникла за аналогією з гомерівським питанням.

Про життя Шекспіра відомо мало, як і про більшість інших англійських драматургів епохи правління Єлизавети I, особистим життям яких сучасники не цікавилися. Існує точка зору, так зване антистретфордіанство, прибічники якої заперечують авторство відомого з джерел актора Шекспіра зі Стретфорда і вважають, що «Вільям Шекспір» — це псевдонім, під яким ховалася інша особа або група осіб (скоріше за все, з відома реального Шекспіра зі Стретфорда). При цьому, враховуючи, що низка сучасників приписують шекспірівські твори саме Шекспіру зі Стретфорда, зазвичай ці версії містять ту чи іншу теорію змови.

Недвозначне заперечення традиційної точки зору відомо з 1848 року (Гарт), хоча низка авторів простежує ті чи інші натяки на шекспірівське питання й у більш ранній літературі (з XVIII ст.). Водночас, серед антистретфордіанців немає єдності відносно того, хто саме був справжнім автором (авторами) шекспірівських творів. На сьогодні кількість кандидатур, запропонованих різними дослідниками цього питання, становить близько 80.

«Антистретфордіанська» точка зору на авторство Шекспіра консенсусом академічних науковців відкидається повністю як така, що суперечить стандартам наукового дослідження, проте вона стала дуже відомою у культурі і стимулювала шекспірознавство.

Объяснение:

Межзвёздная среда (МЗС) — вещество и поля, заполняющие межзвёздное пространство внутри галактик[1]. Состав: межзвёздный газ, пыль (1 % от массы газа), межзвёздные электромагнитные поля, космические лучи, а также гипотетическая тёмная материя. Химический состав межзвёздной среды — продукт первичного нуклеосинтеза и ядерного синтеза в звёздах. На протяжении своей жизни звёзды испускают звёздный ветер, который возвращает в среду элементы из атмосферы звезды. А в конце жизни звезды с неё сбрасывается оболочка, обогащая межзвёздную среду продуктами ядерного синтеза.

Пространственное распределение межзвёздной среды нетривиально. Помимо общегалактических структур, таких как перемычка (бар) и спиральные рукава галактик, есть и отдельные холодные и тёплые облака, окружённые более горячим газом. Основная особенность МЗС — её крайне низкая плотность, в среднем 1000 атомов в кубическом сантиметре.

Объяснение: