Лексикология, исследуя пути пополнения и развития словарного языка, различает такие способы создания номинаций, как .

леса занимают 85 % курортной зоны геленджика. состав флоры здесь богат и своеобразен. такое богатство является отличительной чертой кавказских гор. в окрестностях города насчитывается около 160 деревьев и кустарников и более 1000 травянистых растений. южные склоны гор и вершины покрыты травянистой растительностью, а также зарослями терна, боярышника, шиповника, держидерева и иглицы колхидской. пицундская сосна – достопримечательность черноморского побережья - растет на склонах гор и на улицах геленджика. ранее на склонах маркотхского хребта росли леса из дуба и можжевельника. к 20 веку они были истреблены, что повлекло за собой тяжелые последствия: усилился норд-ост, ливневые потоки выносили грунт и щебень на улицы города. поэтому в 1960-е годы были проведены обширные работы по посадке лесов из пицундской, эльдарской и крымской сосен на склонах гор.

Сіроманець був найстарішим вовком у світі. Молоді вовки хотіли попасти до нього на навчання, він снився вовчицям. На старість Сіроманець втратив зір, а зграя, якою він верховодив, була перебита. Проте у вовка досі залишався хороший слух та нюх, він тонко відчував природу.

Надворі була осінь. Сіроманець зачув, що до лісу на старому коні наближається Василь Чепіжний. Цей мисливець мав на меті вбити вовка, оскільки той часто нападав на худобу. Сіроманця часто проклинали пастухи і конюхи.

Василь Чепіжний в'їхав у ліс, його кінь ліг на землю. Мисливець дожидався Сіроманця і задрімав. Аж раптом вовк, який весь цей час гав за чоловіком, вискочив з-за кущів і вибив зброю з його рук. Потім Сіроманець загнав Василя Чепіжного в холодне лісове озеро по шию і залишив там стояти. Він не хотів вбивати мисливця, бо не був голодний, але протримав його у крижаній воді до ранку.

Василь Чепіжний був ворогом Сіроманця, оскільки він з іншими мисливцями перебив вовчу зграю.

Объяснение: