Излюбленными сюжетами федоксинских мастеров из перечисленного: 1) "Троица"; 2) "Чаепитие"; 3) "Садко"; 4) "Тройка"; 5) "Цветы" - являются

Клубника, или как ещё ещё называют земляника ананасная.

Это растение и его плоды обычно в быту, а также в некоторой научно-популярной литературе, называют клубникой, а в ряде регионов, хотя словом клубника до появления этого крупноплодного гибрида называли другие виды того же рода — клубнику настоящую (она же земляника мускусная)

Крупные тройчатые листья зелёного цвета находятся на черешках высотой 20—25 см.

Соцветие — многоцветковый щиток. Цветки — обычно обоеполые, пятилепестковые, белого цвета. Цветоносы у отдельных сортов выше стеблей. Много тычинок и пестиков. Критическая температура заморозков для цветков составляет −1,5 °С.

Плоды земляники (многоорешки), в быту называемые ягодами, являются разросшимся сочным цветоложем; настоящие плоды (орешки) — мелкие, коричневатого цвета — находятся на поверхности ягод. Ягоды обычно красные (разных оттенков), иногда розовые или белые, с красноватой, реже белой мякотью.

В диком виде не существует и не была выведена из определенного дикорастущего вида растений рода земляника, то есть является культигеном. Появилась в Голландии в XVIII веке. Возникла, предположительно, в результате гибридизации земляники чилийской (придавшей ей крупноплодность) и земляники виргинской (придавшей относительную морозостойкость.

Следует использовать районированные сорта. При этом желательно выращивать для стабильности урожая несколько сортов: раннего, среднего, позднего сроков созревания. Следует при выборе сорта учитывать и возможности транспортировки, хранения, механизированной уборки (жесткость кожицы, плотность мякоти, лёжкость). Участки выбираются хорошо освещённые, с pH почвы 5,6—6,0, с глубиной залегания грунтовых вод не менее 1 метра, защищённые от ветра (суховеев и сдува снега зимой). необходимо соблюдать культурооборот, оптимальный срок выращивания на одном месте 3—4 года. Недопустимо использование в качестве предшествующей культуры паслёновых, огурцов, капусты, цветочные культуры, древесные культуры из-за наличия общих болезней и вредителей. При посадке следует учитывать загущение посадок вследствие образования розеток и дочерних растений. Через неделю после уборки последнего урожая листья скашивают на высоте 5—7 см от поверхности почвы.В низинах выращивать клубнику не рекомендуется. Для хорошего роста клубники в открытом грунте следует проверить и его кислотность: идеальным будет уровень 5,5-6,5. Высаживают рассаду клубники в открытый грунт ранней весной или ранней осенью.

(выбери, что тебе нужно)

Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.

Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.

Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.

Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.