Какие приемы художественной выразительности использованы в стихотворении И.С. Тургенева «В дороге»?

На основании приведенного литературного вопроса можно сформулировать ответ: Эпитеты, противопоставления

Объяснение:

сначала строишь гамму в указанной тональности и подписываешь все знаки  

1) Допустим Es-dur (это ми бемоль мажор) - 3 бемоля при ключе, знаки у тебя будут си-бемоль, ми-бемоль и ля-бемоль,  

Гамму пишешь для себя, она строится от первой ноты тональности вверх  

bми (1) фа (2) соль (3) bля (4) bcи (5) до (6) ре (7) - твоя гамма для первой тональности. (пронумеруй ноты от 1 до 7 - это твои ступеньки)  

Дальше всё это тоника (тоническое трезвучие) строится ввех 3 ноты от 1 ступени по терциям (берёшь ноты через одну в гамме)  

T (тоника) - bми соль bcи (cнизу вверх - это важно)  

D - это доминанта строится аналогично только от 5 ступени - 4 ноты: bля до bми соль  

S- субдоминанта строится 3 ноты по терциям вверх от 4 ступени  

По сути у тебя есть 3 типа аккордов (Тоника- T, Субдоминанта -S и Доминанта - D), всё, что с цифрами это их производные или как их называют "обращения". Любое обращение строится переносом первой ступени на октаву вверх:  

T35 - (обычная тоника или первое обращение, допустим в тональности ми-бемоль мажор это будут ноты соль bcи bми снизу вверх)  

и T64 - это второй обращение (переносишь первую ступень на окатву вверх первого обращения - bcи bми соль )  

Для субдоминанты и доминанты аналогично  

S35->S6->S64 (в таком порядке) (субдоминанта строится от 4 ступени)  

D7-D65-D43-D2 (для доминанты) (доминанта от 5 ступени)  

Вот такидал тебе в первой тональности [ссылка заблокирована по решению администрации проекта] (для доминанты надеюсь построишь по такой же схемы)  

Ритм и размер никак по сути не влияют на то что тебе над строить, потом напишешь длительностями которые у тебя сверху над каждым аккордом подписаны и всё.  

Для остальных тональностей всё аналогично, только надо строить гамму от другой ступени (C-moll До минор - те же самые 3 бемоля при ключе)

ответ:

історія людства рясніє війнами. чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна?

війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. пізніше — за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. потім загарбували території заради корисних копалин, світового

різні часи, різні масштаби, різна зброя (від кам'яної сокири до міжконтинентальної ракети) — та лишалася сутність. адже так чи інакше, війна — це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо прості люди, плачуть матері і вдови, зростають сиротами діти.

плаче ярославна "в путивлі на валу, на брамі", бо її ладо, князь ігор повів дружину "на землю половецьку за землю руську".

залишається вдовою горпина чурай, напівсиротою — її донька маруся.

багато горя несли війни. і хоч україна загарбницьких воїн ніколи не вела, її народ був змушений оборонятися, не легше було тим, хто втрачав найближчих і найдорожчих. згадайте розділ поеми і. драча "ніж у сонці" про божевільну матір, від горя якої навіть врубелів "демон" жахнувся. в хаті у неї сиділи собака, кіт і півень, яким вона підносила чарки, називаючи їх іменами синів.

найбільшим лихом хх століття була для україни, як і для багатьох інших країн світу друга світова війна. активну участь в ній взяли й письменники, воювали вони і словом, і зі зброєю в руках