Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Понтичний вид на зх. межі ареалу.
Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. європейсько-зх. казахстанський ареал: спорадично у Пн. Приазов’ї, на Донецькому кряжі, Нижньому Дону та Нижній Волзі, у Передкавказзі та в Зх. Казахстані. В Україні — центральна частина Донецького кряжу, басейн р. Кальміус та Грузький Єланчик. Адм. регіони: Дц, Лг.
Чисельність та структура популяцій: Популяції представлені невеликими групами. Біля Старобешево локальна популяція займає площу 10 м2 і налічує близько 50 особин, її віковий спектр нормального типу завдяки регулярному насіннєвому відновленню. У відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ виявлено дві куртини, площа яких близько 100 м2, чисельність не більше 2–3 сотень особин.
Причини зміни чисельності: Природно-історична рідкісність, порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, надмірне випасання худоби.
Умови місцезростання: Чагарникові степи, степові кам’янисті схили та зарості степових чагарників. Сухуваті збагачені солями та поживними речовинами чорноземи. У складі угруповань кл. FestucoBrometea та Rhamno-Prunetea. Мезоксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 30–100 см заввишки з прямостоячими густо короткоопушеними стеблами. Листки великі, на довгих черешках, пальчасторозсічені. Квітки темно-пурпурові, широко відкриті, утворюють на верхівці стебла одну (рідше кілька) густу китицю. Цвіте у червні– липні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у відділеннях «Хомутовський степ» (Український степовий ПЗ) та «Провальський степ» (Луганський ПЗ). Необхідно створити заказник біля смт. Старобешево. Рекомендується виявити всі місцезнаходження та взяти їх під охорону, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання та заготівлю рослин, порушення умов місцезростань, зокрема, терасування схилів, лісорозведення та випасання худоби.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.
Господарське та комерційне значення: Декоративне; отруйний.
Повість Крістіне Нестлінґер «Конрад, або Дитина з бляшанки» присвячена проблемі взаємин дітей і дорослих. Авторка намагається показати батькам, що прагнення виховати своїх нащадків «ідеальними» позбавляє дітей їхньої індивідуальності, робить їхнє життя нудним і нецікавим, а нерідко призводить до відчуження. Надто самостійний, серйозний, проте «штучний» хлопчик Конрад, потрапивши у реальне життя, не лише сам вчиться жити в суспільстві, а й навчає дорослих придивлятися до дитячих проблем, розуміти мотиви їхніх вчинків, упорядковувати власне життя, щоб бути дітям гідним прикладом.
Пані Бартолотті різко відрізняється від свого оточення: вона носить чудернацький одяг, який почасти не відповідає її віку чи порі року, яскраво фарбується, щоб виокремитися із «сірого» середовища. Вона охоче замовляє речі за різними каталогами, так, що інколи вже й не пам’ятає, що і коли вона замовила. Тому вона не дуже здивувалася, коли одного разу отримала посилку з консервною бляшанкою, в якій був семирічний хлопчик на ім’я Конрад. Одразу полюбивши хлопчика, пані Бартолотті намагається стати йому «справжньою» матір’ю, хоча сама ще не «подорослішала» (почасти поводиться як маленька та й називає себе «дитино моя»). Вона не вміє влаштувати свій побут, дати раду грошам, налагодити власне життя. Та й про дітей вона не вміє дбати, тому й запитує у Конрада, як краще з ним поводитися, чим його годувати… Тільки завдяки своїй відкритості, щирості та відданості пані гідно справляється із обов’язками матері, вона дає «фабричній» дитині саме те, чого їй найбільше не вистачає – материнську любов.
Конрад же, навпаки, гарно підготовлений до «ідеального» життя, він знає, як треба поводитися вдома і в школі, що треба одягати і які пісні співати. Проте його знання мало допомагають йому адаптуватися в дитячому середовищі, а його «ідеальна» поведінка навіть заважає йому знайти друзів. Сусідська дівчинка Кіті (не завжди чемна і не завжди говорить правду) допомагає хлопчикові подолати власну «запрограмовану ідеальність» і стати «нормальною» дитиною.
Коли ж на фабриці зрозуміли, що Конрада помилково відправили не за тією адресою, і хотіли повернути назад, пані Бартолотті, Еґон і Кіті доклали всіх зусиль, щоб він залишився. Та й сам Конрад змінився так кардинально, що люди у блакитному вбранні самі відмовилися забирати його на свою «ідеальну» фабрику.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Где ещё, кроме электростанций, нашли применение ядерные реакторы?