Твір, “що в житті людини най цініше“за повістю різдвяна пісня у прозі зарубіжна література

У житті людини багато цінностей, але все-таки є найголовніші, без яких жодна особистість не може уявити своє буття. Звичайно, вони визначаються самою людиною залежно від її моралі, виховання, мети існування на цій землі.

Прочитавши повість відомого англійського письменника Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», я замислилася, що ж таки є найціннішим у житті людини. Для героя повісті, Скруджа, найбільше значення мали гроші. Але потім він зрозумів, що вони не приносять щастя.

Незважаючи на величезне багатство, Скрудж залишався самотнім. Як виявилося, самотність не залишала героя упродовж усього життя. У дитинстві хлопчик був позбавлений батьківського тепла, піклування, родинного кола. Він зрадив кохану, друзів. «Один, як перст, на всьому білому світі», — такий сумний висновок прожитого життя.

Чи була у Скруджа можливість змінити своє життя? Так, але він ніколи не замислювався над цим питанням. Та коли побачив свій похорон, тоді й повернувся думкою до прожитих років. Ця подія перевернула його душу. Він зрозумів, що сам винен в усьому. Скрудж вирішив змінитися, адже зробити це ніколи не пізно. І сталося це в різдвяну ніч.

Уже вранці він наказав краще топити в конторі, підвищив Бобу платню, дав грошей на лікування крихітки Тіма, зробив подарунки усім Кретчитам, роздавав гроші злидарям. Та найголовніше, що зрозумів Скрудж, це те, що сила людини не в грошах, а в сім'ї. Для кожного родина — це опора й підтримка. Як писав французький письменник XIX століття А. Монтерлан, «домашнє вогнище має бути вогнищем, до якого ми завжди повертаємося».

І Скрудж почав жити щастям інших людей, допомагаючи їм, ставши добрим, щедрим, милосердним. Важко не погодитися зі словами німецького поета і філософа Й. В. Гете: «Людина живе справжнім життям, якщо щаслива чужим щастям».

Объяснение:

Каждый пассажир должен уметь пользоваться жилетом. Для этого необходимо изучить инструкцию по его использованию.

Необходимо также знать, что делать при пожарной тревоге. Особенно важно запомнить путь, по которому придётся выбираться на шлюпочную палубу.

Нежелательно прогуливаться по открытой палубе, если она влажная или когда море штормит. Важно также знать расположение судового медпункта.

Следует помнить и о возможном появлении ещё одной неприятности — морской болезни. Морская болезнь возникает при укачивании и сопровождается головной болью, холодным потом, тошнотой и рвотой. Чтобы преодолеть это состояние, специалисты советуют:

■ чем-нибудь заниматься, чтобы отвлечься;

■ оставаться на свежем воздухе, не находиться на солнце;

■ пить очень мало и принимать небольшое количество пищи каждый час, несмотря на отсутствие аппетита.

В конце XIX и начале ХХ века человечеству не удавалось исключить осложнения при переливании крови от человека к человеку. Гениальный переворот в этой области знаний – открытие групп крови, произошел в 1901 году, автором которого был Карл Ландштейнер, будущий лауреат Нобелевской премии.
Гениальное открытие Ландштенера позволило объяснить причины неудач: на первый взгляд одинаковая кровь была кардинально различной по свойствам эритроцитов, которые еще называют «красные кровяные тела». В результате своих кропотливых трудов и бесконечных опытов с кровью в пробирках (in vitro), а также оценках возможных комбинаций Ландштейнер установил, что все человечество в зависимости от свойства крови подлежит делению на три группы: О, А и В. В своей научной статье Ландштейнер скромно предположил, что его наблюдения «возможно, пригодится человечеству». А уже в 1906 году чешский ученый дополнил это деление четвертой группой крови и дал каждой обозначение, которое мы имеем в настоящее время.
В 1940 году Ландштейнер стал открывателем еще одного значимого факта, обнаружив в крови подопытных обезьян эритроцитарные антигены, которые получили название «резус». При попадании в организм человека инородных антигенов (белков) – образуются защитные антитела с дальнейшим склеиванием (агглютинацией), фиксацией и уничтожением вредоносных антигенов. Как оказалось, склеивание эритроцитов несовместимой группы перелитой крови – есть не что иное, как проявление иммунитета организма, его защитных сил от чужеродных белков.
В современной научной медицине установлена определенная устойчивая закономерность между группой крови человека и частотой некоторых заболеваний. Возможно, эти исследования станут новым витком гениальных открытий в медицине.
Так, область знаний, снискавшая свое открытие в ушедшем столетии великой личностью, формирующей эпоху — Карлом Ландштейнером, в настоящее время является фундаментальным основанием серьезной науки — иммуногематологии.