О каких явлениях в жизни государства свидетельствовало появление польской конституции и проекта Уставной грамоты Российской империи?

в канцелярии эмиссара Александра I в Варшаве Н. Н. Новосильцева подготовили проект Уставной грамоты Российской империи. Согласно ей, высшая законодательная власть в стране оставалась у монарха, который должен был делить её с органом народного представительства в лице Сената (верхняя палата) и Собрания представителей (нижняя палата). Исполнительная власть вручалась Государственному совету. Кроме того, подданные России получали свободу личности, собственности и печати.
Поскольку император не решился утвердить Уставную грамоту, её существование осталось тайной и она не имела никаких практических последствий.

1. У схемі гри 4-2 в команді-суперниць у нападі беруть участь 4 нападаючих гравці та 2 розподілювачі. У схемі гри 5-1 в нападі виступає 1 нападаючий гравець та 5 розподілювачів.

Обґрунтування: У схемі гри 4-2, 4 нападаючі гравці відповідають за розгортання атаки та намагаються забити м'яч у суперників, тоді як 2 розподілювачі виконують роль розподілу гри та підготовки м'яча для нападу.

У схемі гри 5-1, 1 нападаючий гравець відповідає за головну роль у нападі та намагається забити м'яч, тоді як 5 розподілювачів забезпечують підтримку, розподіл гри та створення можливостей для успішного нападу.

2. Важливо, щоб гравець на блоці в зоні "3" контролював лише свою ділянку сітки, оскільки це сприяє ефективному блокуванню та захисту команди.

Обґрунтування: Контроль лише своєї ділянки сітки дозволяє гравцю на блоці краще фокусуватись на рухах суперників та швидше реагувати на їх атаки. Це дозволяє забезпечити більш точне блокування та знижує ризик помилок у виконанні блоку. Крім того, контролюючи лише свою ділянку, гравець може бути більш мобільним та гнучким, швидше пересуватись на місце блоку та реагувати на зміни в атакуючій стратегії суперників. Це допомагає покращити загальний рівень захисту команди та забезпечує більшу ефективність гри.

ответ: 1) Расстояние в афелии = 67,(7) а.е.

2) Большая полуось орбиты второй планеты  ≈ 67,65 а.е.

3) Первая космическая скорость для планеты ≈ 368 м/с

Объяснение: 1) Дано:

Эксцентриситет орбиты планеты    е = 0,44

Расстояние планеты от Солнца в афелии Sa = 97,6 а.е.

Найти большую полуось орбиты планеты  А - ?

В общем случае расстояние в афелии определяется выражением:              Sa = А(1 + е)

Отсюда А =  Sa/(1 + е) = 97,6/(1+0,44) = 67,(7) а.е.

2)  Дано:

Период обращения первой планеты Т = 225 суток.

Большая полуось орбиты первой планеты А1 = 0,72 а.е.

Период обращения второй планеты  Т2 = 561 год.

Найти полуось орбиты второй планеты А2 - ?

Вначале надо периоды обращения планет привести к одним единицам, например к годам.  Период обращения первой планеты в годах Т1 = Т/365,25 = 225/365,25 = 0,6160... года.

 Дальше для решения воспользуемся третьим законом Кеплера. …   По третьему закону Кеплера отношение кубов больших полуосей орбит планет равно отношению квадратов периодов обращения планет вокруг Солнца.  В нашем случае имеем:    А1³/А2³ = Т1²/Т2².  

Из этого соотношения А2³ =  А1³*Т2²/Т1².  

Отсюда  А2 = ∛(А1³*Т2²/Т1²) = ∛(0,72³*561²/0,6160²) =

= ∛117468,9838/0,379 ≈ 67,65 а.е.

3)  Дано:

Масса планеты М = 9,4*10^20 кг

Длина экватора планеты L = 2911 км = 2911000 м

Гравитационная постоянная G = 6,6743*10^-11 м^3,с^-2, кг^-1

Найти первую космическую скорость для планеты  V1 - ?

В общем случае первая космическая скорость определяется выражением: V1  = √(G*М/R),  

здесь R - радиус планеты.

Поскольку радиус планеты нам не задан, найдем его через длину экватора: L = 2πR.  Отсюда R = L/2π. Таким образом, первую космическую скорость можно найти по формуле:                            V1 = √(2π*G*М/L).

Подставив числовые значения параметров, имеем:

V1 = √(2π*6,6743*10^-11*9,4*10^20/2911000) ≈ 368 м/с.