Каковы по­след­ствия дей­ствия ста­би­ли­зи­ру­ю­ще­го отбора

Стабилизирующий отбор уби­ра­ет при­зна­ки от­кло­ня­ю­щи­е­ся от сред­не­го значения, т.е. со­хра­ня­ет «старый вид».
 
Ста­би­ли­зи­ру­ю­щий отбор - форма есте­ствен­но­го от­бо­ра, обу­слов­ли­ва­ю­щая со­хра­не­ние адап­тив­ных при­зна­ков ор­га­низ­мов в не­из­мен­ных усло­ви­ях окру­жа­ю­щей среды и дей­ству­ю­щая про­тив про­яв­ле­ний фе­но­ти­пич. из­мен­чи­во­сти. Дей­ству­ет по­сред­ством уда­ле­ния осо­бей, от­кло­ня­ю­щих­ся от сред­ней нормы. По­это­му под вли­я­ни­ем ста­би­ли­зи­ру­ю­ще­го от­бо­ра. по­пу­ля­ция оста­ет­ся не­из­мен­ной по дан­но­му при­зна­ку, не­смот­ря на не­пре­рыв­но иду­щий про­цесс му­та­ге­не­за.

Объяснение:

Наиболее важными достижениями культуры в Средние века я считаю следующие:

1) Развитие письменности. Именно в эту эпоху появились строчные и заглавные буквы, определились правила написания. Бумага была большой редкостью, поэтому писали на самостоятельно изготовленном пергаменте или на деревянных досках. Труды странствующих ученых и поэтов, тщательно и аккуратно переписывали монахи. Так появились первые рукописные книги.

2) Искусство витража. Художники средневековья рисовали исключительно на религиозные темы: «Рождество Христово», «Мадонна с младенцем» и др. Их заказчиком была церковь. Огромные картины во всю стену, подсвечивались от дневного света разными цветами. Внутри церкви создавалась атмосфера таинственности и святости.

3) Музыка. Появление первых музыкальных инструментов, таких как: рожки, флейта, колокольчики, лютня, бубны, свистульки, барабаны.

— Максиме Віталійовичу, державна установа, в якій ви працюєте, називається Міністерством освіти і науки України. З освітою зрозуміло — однією з головних послуг, які держава зобов’язана надавати своїм громадянам, є забезпечення можливості набути необхідних знань, вмінь та навичок, що дозволять їм реалізуватися у суспільстві. Освіта — це індивідуальний інструмент всебічно повноцінного життя людини, який вона має формальну змогу отримати за до держави. Але чому держава суспільним коштом мусить опікуватися ще й розвитком науки? Хіба великі виробничі корпорації, які часто фінансують фундаментальні та прикладні наукові дослідження, виходячи з власної зацікавленості в удосконаленні споживчих якостей їхньої продукції — автомобілів, телефонів, мікрохвильових печей, ліків... не здатні забезпечити достатній розвиток науки? А ті наукові галузі, де зиск не є очевидним або й цілком відсутній, можуть розвиватися за рахунок приватних фондів та меценатів.