Расскажите о наиболее интересных событиях в поэзии, театре, кино, музыке, живописи, спорте в конце 1950 — начале 1980-х гг

Признание в мире получили картины «Летят журавли» М. Калатозова, «Баллада о солдате» Г. Чухрая, «Судьба человека» С. Бондарчука, «Тихий Дон» С. Герасимова, «Иваново детство» А. Тарковского, «Карнавальная ночь» Э. Рязанова.
Классикой стали фильмы «Гамлет», «Король Лир» Г. Козинцева; «А зори здесь тихие» С. Ростоцкого по повести Б. Васильева; «Белое солнце пустыни» В. Мотыля; масштабные ленты «Войны и мира» С. Бондарчука, «Освобождение» Ю. Озерова и др. Огромной любовью зрителей пользовался фильм В. Меньшова «Москва слезам не верит», получивший кинопремию «Оскар». Золотой фонд советского кинематографа пополнили комедии «Кавказская пленница», «Бриллиантовая рука», «Иван Васильевич меняет профессию» Л. Гайдая; «Берегись автомобиля», «Ирония судьбы, или С легким паром», «Служебный роман» Э. Рязанова. Большим событием стал показ в 1973 г. по телевидению многосерийного фильма «Семнадцать мгновений весны» (реж. Т. Лиознова).
В архитектуре продолжалось строительство мемориальных комплексов — мемориального ансамбля на Пискаревском кладбище в Ленинграде (1960 г., архитекторы А. Васильев и Е. Левинсон, скульпторы В. Исаева, Р. Таурит и др.). комплекса на Мамаевом кургане в Волгограде (архитектор Я. Белопольский, скульптор Е. Вучетич). Событиями не только театральной, но и общественной жизни были лучшие постановки в Большом драматическом театре в Ленинграде (режиссер Г. Товстоногов). В апреле 1964 г., премьерой спектакля Б. Брехта «Добрый человек из Сезуана» состоялось рождение «Театра на Таганке». Начинается режиссерский взлет Ю. Любимова.

На долю каждого поколения выпадает своё испытание. Таким испытанием для молодых ребят из Архангельска стала война в Афганистане и в Чечне. Двадцать семь лет со дня вывода войск из Афганистана, и двадцать два года назад началась первая военная операция в Чечне. Школьники узнали о том, что в Афганской войне участвовали почти 2000 молодых жителей нашей области, в Чеченской – более 3 тысяч. Из Афганистана не вернулось 75 жителей области, более 40 человек погибло в Чечне.

Ребятам была представлена презентация о наших земляках, награжденных орденом Красной звезды (посмертно), орденом Красного Знамени (посмертно), орденом Мужества (посмертно). Дети узнали о том, какие подвиги совершили эти герои, мужественно проявившие себя в боях на территории Афганистана и Чечни. Музыкальное сопровождение мероприятия взволновало души не только детей, но и взрослых, почетных гостей библиотеки. На встречу с учащимися пришли Панов Дмитрий и Голдин Виктор, ветераны Афганской войны. Они поделились своими воспоминаниями о жестокой и страшной войне.

О подвигах наших земляков написано немало книг. В заключение мероприятия все желающие смогли познакомиться с этими изданиями, представленными на выставке.

Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.

Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.

Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.

Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.