Рассчитайте объём (н.у.) кислорода, необходимый для полного сгорания 4, 6 г. этанола.

2C2H5OH+6O2=4CO2+6H2O

V(кислорода) = 3V(этанола) = 3*4,6/(12*2+5+16+1)*22,4 = 6,72 л

Ответ: 6,72 л

ответ:

объяснение:

лиро-эпостық жырлар ғашықтық жырлар - лирикалық әрі эпикалық шығарма. оқиға желісі бірін-бірі құлай сүйген екі жас арасындағы махаббатқа құрылады. көпшілігінің оқиғасы сүйгеніне қосылуды аңсаған, жастарға ескі салт-сана қарсы тұрып, мерт қылумен аяқталады. лиро-эпостық жырларларда халықтың тұрмыс-салты, әдет-ғұрпы, наным-сенімі, көңіл-күйі көбірек суреттеледі. оларда реалистік және романтикалық көріністер сабақтаса келіп, реалистік әдіс басым жатады. лиро- эпостық жырларда кейіпкерлер батырлар емес, карапайым . екі жастың бір -біріне деген сүйіспешілігін жырлайтын эпостарда, негізінен, махаббат отына жанған қыз бен жігіттің қосыла алмай, трагедияға ұшыраған тағдыры баяндалады. әдетте, олардың бақытына кедергі болатын нәрсе -ата- аналардың қарсылығы немесе қызға ғашық басқа жігіттің жауыздығы , иә болмаса екі рудың араздығы болып көрсетіледі.

ғашықтық жырлар көркем фольклордың барысында батырлық эпостан кештеу қалыптасқан, бірақ бұл қаһармандық жыр мүлде өшіп, оның орнына романдық эпос келді деген сөз емес, эпостың бұл екі түрі көп уақыт бірге , бір -бірімен байланыса, қатарласа ған. ұқсастықтары да аз емес. олардың жалпы поэтикалық сипаты ұқсас. айталық, сюжеттік құрылымдардың бір типті болып келуі, образдар жүйесіндегі біркелкілік, өлең құрылысы мен бейнелеуіш құралдардың біртектілігі секілді белгілер эпостың екі түрінде де кездеседі. ғашыктык жырлар көп вариантты болып келеді оның себебі көп замандар бүл жырлар ауыздан- ауызға тарап, біреуден біреу жаттап алу арқылы кейінгі ұрпаққа жетіп баспаға іліккен.[1]

Смоляні ходи - система розгалужених каналів в стеблах, коренях і (рідше) в листі рослин, порожнину яких зсередини вистелена клітинами залозистогоепітелію. Містять різні смоли і ефірні масла.
Для деревини хвойних порід характерні смоляні ходи. Вони являють собою тонкі наповнені смолою канали та є в деревині сосни, кедра, модрини та ялини; в деревині смереки, тиса і ялівцю смоляних ходів немає. У стовбурі розрізняють вертикальні і горизонтальні смоляні ходи.
Горизонтальні ходи проходять по серцевинних променях і пов'язані з вертикальними в загальну Смолоносні систему. Неозброєним оком можна розглянути тільки вертикальні смоляні ходи, які на поперечному розрізі помітні в пізній зоні річних шарів у вигляді білуватих крапок; основна маса їх (2 / з загальної кількості) у сосни і кедра зосереджена в пізній зоні деревини. Найбільше смоляних ходів містить сосна, а найбільш великих розмірів вони досягають у кедра. Діаметр їх у сосни в середньому 0,1 мм, у кедра сибірського 0,14 мм, у ялини 0,09 мм, у модрини 0,08 мм. На 1 см2 поверхні поперечного розрізу деревини ялини налічується від 32 до 100 вертикальних смоляних ходів. На поздовжніх розрізах вертикальні смоляні ходи представлені борозенками різної довжини (10-80 см). У нижній частині стовбурів їли довжина їх досягає до 70 см, у верхній 40 см; у модрини відповідно 30 і 15 см.
Обсяг смоляних ходів дуже малий. Так, в деревині Веймутова сосни, у якій смоляні ходи найбільші, вони займають лише 0,7% загального обсягу деревини, причому обсяг вертикальних ходів в 6 разів більше обсягу горизонтальних. У деревині ялини і модрини, у яких розміри смоляних ходів менше, їх обсяг рідко досягає 0,2% загального обсягу деревини. Внаслідок такого незначного обсягу смоляні ходи самі по собі не можуть впливати на властивості деревини, але заповнює їх смола підвищує стійкість деревини проти гниття, дещо знижує вологопоглинання деревини і збільшує її теплотворну здатність. Смоляні ходи мають важливе значення при підсочці, в результаті якої видобувають рідку смолу (живицю) з зростаючих дерев, головним чином сосни. У деревині деяких листяних порід зустрічаються так звані камедних ходи; серед наших порід вони є у фісташки, причому в деревині горизонтальні (проходять по серцевинних променях), а в корі - вертикальні.