Решите уравнение:а) 3, 5x - 2, 3x + 3, 8 = 4, 28; в) (8, 3 - ) • 4, 7 = 5, 64; б) 4, 7у - (2, 5у + 12, 4) = 1, 9; г) (9, 2 - m) • 3, 2 = 16.

а) 3,5x - 2,3x + 3,8 = 4,28 => 1,2x = 4,28 - 3,8 = 0,48 => x = 0,48 : 1,2 = 0,4;
б) 4,7у - (2,5y + 12,4) = 1,9 => 2,2y = 1,9 + 12,4 = 14,3 => у = 14,3 : 2,2 = 6,5;
в) (8,3 - k) • 4,7 - 5,64 => 8,3 - k = 5,64 : 4,7 = 1,2 => k = 8,3 - 1,2; k = 7,1;
г) (9,2 - m) • 3,2 = 16; 9,2 - m = 16 : 3,2 = 5 => m = 9,2 - 5 = 4,2.

1. У большинства людей в современном мире существует понятие красоты. Стоит прожить жизнь, чтобы ее увидеть!. .

2. Люди получают удовольствие. Фрейд считал, что человек вечно агонизирует и страдает, невозможно его сделать счастливым - только убрать объект страдания и сделать жизнь комфортнее. По сути, получение удовольствия - все, что можно и даже нужно взять от жизни (учение гедонизма Вам в руки!) .

3. Общение. С тех пор, как человек научился произносить членораздельные звуки, а также научился образно мыслить, он может общаться с соплеменниками. В ходе общения человек постигает жизнь. Науку - при дофаминов, которые вечно не дают покоя и говорят возбужденному мозгу "еще, еще и еще! " Общение при стрессорных ситуациях.

Объяснение:

Роман "Майстер і Маргарита" справив на мене незабутнє враження. У ньому органічно переплетені далеке минуле і сьогодення, реальне та потойбічне. Крізь ці сюжетні лінії проходить тема істини. Вона хіба що поєднує всіх персонажів, цементує розповідь. Зразком кришталевої чесності у романі є Ієшуа Га-Ноцрі. Варто згадати сцену допиту Ієшуа Понтієм Пілатом. Досвідчений життям прокуратор, можливо, вперше за весь час свого існування побачив абсолютно чесну людину. Його вражає сусідство в Ієшуа мудрості з наївністю. У голові прокуратора не вкладається, чому ця слабка, квола людина не хоче збрехати, щоб урятувати своє життя, адже це так легко. Прокуратору було б простіше прийняти Га-Ноцрі за недоумкуватого, ніж повірити в його абсолютну чесність, аджетільки існування цієї людини викриває всіх і вся в брехні, в лицемірстві. Як хотілося б Пілату зберегти життя Ієшуа, але він боїться влади кесаря, вигнання. Він, великий прокуратор, відзначений печаткою влади, змушений лицемірити і брехати, а цей бродяга, що стоїть на краю могили, так легко залишається правдивим.

Перед смертю, Ієшуа каже, що нікого не звинувачує у своїй загибелі, але додає, що "у числі людських вад одним з найголовніших він вважає боягузтво".

Як не дивно, але другим зразком правдивості постає в романі сатана. Його чесність трохи іншого сорту: це право сильного. Він постійно викриває у брехні простих смертних і карає їх за цю брехню.