Qol saatı nisbatan yaxın gəlməyə başlamışdır. ona 9 qol saati r. ona qədər saatları cibdə, xüsusi torbacia 4. birinci dünya müharibəsinin sonunda meyda yaxud zəncirə keçirib bo truksiyalar geniş yayılmadı, 0 il bundan əvvəl də bu mexanizmləri daha orijin ini qiymətli qolbaqlara salırdılar. lakin belo kons da gəzdirirdilar. doğrudur, ustalar150 il bundan orunuşdə hazırlayır, kiçik qadın saatların qiymətli geniş yayılmadı, nadir bəzək əşyası olaraq qald: qol saatlarının adı tarixə düşməmi qoluna bağlayan naməlum bir əsgar (it olmuşdur. 1918-ci ildə i̇sveçrə saatsazı jan şatn başladı. onlara enli dəri və ya metal həvəslə taxırdılar, sonra isə onlar hamı tərəfində arixə düşməmişdir. o, rahatliq üçün cib saatını ilk dəfə mansızlar onu fransız, almanlar isə alman hesab edirlər) 21 jan şatnu iki qulaqcığı olan kiçik saatlar düzəltməyə olbaq geydirdi. belə rahat saatları əvvəlcə idmançılar mi tərəfindən istifadə edilməyə baş. 1. nöqtələrin yerinə hansı sözü yazmaq lazımdır? a) ixtiraçısının b) yiyəsinin c) satanın d) qiymətinin e) ünvanının 2. altindan xətt cəkilmiş sözün tərcüməsi: a) часы b) кольцо с 864 b) kolo c) 6pacjet d) pemehb e) nosc vavavava mətnin i cümləsində mübtəda nə ilə ifadə olunmuşdur? a) isim b) sifət c) sayla d) ismi birləşmə c) e) feli birləşmə 4.mətindəki "görünüş” sözünü hansı sözlə əvəz etmək olar? a)görünmek b)görkem c)ölcü d)forma e)daire

Я – вільна людина, тому що…

Чому бажання людини бути вільною, завжди є таким актуальним у всі віки?

Людство хотіло волі у рабовласницькі часи, прагнуло у царські. І на сьогоднішній день бажання свободи волевиявлення є наріжним каменем у суспільстві. У кожного воно проявляється по-різному. Хтось хоче звільнитись від зобов’язань. Хтось від норм поведінки, а комусь достатньо прокидатись у своїй домівці поряд з близькими людьми і займатись улюбленою справою. Як бачимо, поняття волі носить в собі досить широкий зміст…

Закоханим допомагають з’‎єднатися слуги Ніколь і Ков’‎єль, які представляють народні типи. Весела й гостра на язик Ніколь і винахідливий та кмітливий Ков’‎єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги висловлюють розумні, тверезі оцінки подій та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Без витівки, яку придумав Ков’‎єль, Люсіль і Клеонт не змогли б одружитися. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’‎єлю, підкреслює глибоку віру Мольєра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.

Хоча в кожному з персонажів підкреслюється якась одна риса, не можна не помітити, що Мольєр у п’‎єсі «Міщанин-шляхтич» прагнув до багатогранності зображення людських характерів (так, Журден — утілення не тільки гіпертрофованого марнолюбства, а й наївності, невігластва, практичності тощо). Ця неоднозначність образів була новим кроком у розвитку жанру класицистичної комедії.