При сго­ра­нии 2, 3 г ор­га­ни­че­ско­го ве­ще­ства об­ра­зу­ет­ся 4, 4 г уг­ле­кис­ло­го газа и 2, 7 г воды. Ука­зан­ное ве­ще­ство га­зо­об­раз­но при н.у., не ре­а­ги­ру­ет с ме­тал­ли­че­ским

При сго­ра­нии 2,3 г ор­га­ни­че­ско­го ве­ще­ства об­ра­зу­ет­ся 4,4 г уг­ле­кис­ло­го газа и 2,7 г воды. Ука­зан­ное ве­ще­ство га­зо­об­раз­но при н.у., не ре­а­ги­ру­ет с ме­тал­ли­че­ским

Когда молодым людям предстоит сделать выбор профессии, то им необходимо очень тщательно всё взвесить, потому что перед ними впереди целая жизнь. От правильного выбора профессии будет зависеть вся, наша жизнь, не только время, проведённое на работе. Конечно, на любимой работе хочется работать с удовольствием, хорошо, если работа подходит под твои склонности, увлечения. Но и дома, после любимой работы мы чувствуем себя отдающими людям свои знания и умения, чувствуем, что жизнь наша проходит не зря. Мы хотим, чтобы работа радовала нас. Действительно, если работа нравится человеку, то она приносит ему не только материальное, но и моральное удовлетворение. Мы должны выбирать профессии, за которыми – будущее. Они должны быть востребованными в современном обществе. Раньше были востребованными одни профессии, сейчас, в эпоху компьютеров, ценятся профессии, где приветствуется неплохое умение обращаться с компьютером, поэтому в школе необходимо обращать внимание на информатику. Если уже в середине школьной жизни ты выбрал себе будущую профессию, то можно основательно изучить предметы, которые потом пригодятся при изучении профессии. Нужно провести какие-нибудь психологические тесты, с которых будет видна наша склонность к определённым профессиям. Нельзя не учитывать мнение своих родителей, которые знают нас очень хорошо и могут посоветовать нам про будущую профессию немало полезного. Надо выбрать профессию, в которой ты больше всего можешь проявить свои таланты. Нужно понимать, что мы сами, своими руками создаём свою жизнь, и какой она будет, зависит от нас.

Объяснение:

Образ Елізи Дуліттл у комедії Б. Шоу "Пігмаліон" подано у розвитку. На початку твору це невпевнена у собі бідна квіткарка, яку лякає все, що відбувається навколо: дивний громадянин, що записує її слова. Власне сама п'єса має оригінальну форму. Важливу роль для розуміння концепції автора відіграють передмова і післямова. У передмові драматург повідомляє, що комедія має виразно дидактичний характер. Це ми усвідомлюємо, тільки висновки від прочитаного або побаченого робить кожен читач або глядач свої. Яку істину хотів довести Б. Шоу, демонструючи зміни, які відбулися із бідною Елізою Дуліттл? Чи можна змінити життя людини, її світогляд, примусивши розмовляти правильною літературною мовою?
Щодо другого питання, то драматург запевняє, що зміна, яка відбулася з Елізою Дуліттл цілком реальна. Ті, хто бажає досягти кар'єрних успіхів, скидають звичні діалекти подібно до змії, яка скидає стару шкіру. Далі зазначається, що перетворення це треба робити із науковим підходом, оскільки "остання стадія навчання може видатися безнадійніше, ніж перша: чесний природний діалект нетрів винести набагато легше, ніж спробу особистості, що не навчена фонетично, наслідувати вульгарному жаргону членів гольф-клубу".
Навчання Елізи відбувалося із урахуванням усіх наукових вимог, хоча іноді сам Хіггінс грішив, вставляючи подекуди жаргонні вислови. Це прямий натяк на ще одну героїню п'єси, Клару. Від народження Клара мала те, чого так прагнула Еліза. Проте розвиток її відбувався у зворотньому напрямку — вона губила те, що мала. Згадаймо, коли Клара вперше почула Елізу, то відразу ж вирішила наслідувати цей зразок "красномовства". На зауваження матері вона відповіла, що так розмовляє сучасна молода еліта — це мода. Отже, на початку дівчата мали різні можливості, але кожна досягла того, на що була спроможна. Повернемося до образу Елізи Дуліттл.