Порошок хрома на­гре­ли в ат­мо­сфе­ре хлора. По­лу­чен­ное твёрдое ве­ще­ство рас­тво­ри­ли в из­быт­ке воды, а к об­ра­зо­вав­ше­му­ся рас­тво­ру до­ба­ви­ли рас­твор кар­бо­на­та

Напишем 4 урав­не­ния реакций

1. Заряжание и разряжание оружия производится в специально отведенном и подготовленном для этого помещении, под руководством ответственного лица, строго по команде.

2. Не направлять оружие в сторону, где находятся или могут находиться люди, даже если уверен, что оружие не заряжено.

3. В случае появления в зоне ведения огня людей, животных, низко летящих целей или возникновения стихийных бедствий самостоятельно прекратить стрельбу и поставить оружие на предохранитель.

4. Производится осмотр оружия.

5. Заряженное оружие всегда ставить на предохранитель.

6. Не передавать без разрешения ответственного лица свое табельное оружие и не брать чужого.

7. Не оставлять оружие без присмотра.

8. После несения службы заряженное оружие разрядить и осмотреть.

9. Разряженное оружие и боеприпасы сдаются ответственному лицу из рук в руки.

ВXIV—XV ст. у господарському житті населення українських земель відбувалися помітні зміни. Важливою рисою його розвитку в цей час стало зростання великого феодального землеволодіння. Вже наприкінці XIV ст. на українських землях нараховувалося кілька десятків латифундій (вотчин) — великих приватновласницьких земельних володінь з натуральним характером господарювання, в яких застосовувалися напівфеодальні форми праці залежного населення. Основними джерелами зростання великого землеволодіння були великокнязівські дарування, захоплення общинних земель, купівля маєтків у їхніх власників, освоєння нових земель.

Переважна більшість земель була сконцентрована у володінні великих магнатів: Острозьких, Чарторийських, Радзивілів (Волинь), Ружинських, Заславських, Немиричів (Київщина, Поділля), Замойських, Потоцьких, Язловецьких (Брацлавщина та Поділля).