1) Почва состоит из менеральных солей из воздуха из перегноя из глины . 2)«Творец науки о почве» Василий Васильевич Докучаев (1846-1903) – крупнейший русский ученый-естествоиспытатель, географ и геолог, основоположник генетического почвоведения и учения о природных зонах. 4) Свойства почвы Растение в своем развитии нуждается в питательных веществах, в воде, воздухе и тепле. ... Плодородие — это главное, основное свойство почвы. 5) почва образуеться с растений например упал лист с дерева его погрыз червь подпортили боктерии он постарел сгнил и превратился в перегной со временем он станет чернозёмом 6) почва отличаеться от песка и глины тем что глина и песок могут вхтдить в состав почвы и тем что ни глина ни песок не имеют такого свойства как плодородность 7) без почвы в природе небыло бы самой природы . В жизни человека его бы тоже небыло.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Как известно, при формировании навыка письма школьник вначале пишет каждую букву медленно, сосредоточенно и по отдельным элементам. Через некоторое время ту же букву он пишет быстро и целиком, не отрывая ручки от бумаги. При этом он может даже думать о чем-то постороннем.
Кожен із нас користується різними повсякденними речами, які роблять наше життя легшим, а
іноді без них обійтися і зовсім неможливо. До таких речей належить і посуд. В умовах розвитку науково-
технічного прогресу люди прагнуть зробити своє життя більш екологічним, тому спробуємо дізнатися про
посуд із природних матеріалів (дерево, глина) та звернемося до витоків його виготовлення. Необхідно
систематизувати та узагальнити відомості про традиційний український посуд, зосередити увагу на
особливостях його застосування в Придніпровському регіоні.
Останнім часом і
в світі, і в Україні дедалі більшу увагу
приділяють екологічно чистим продуктам та
здоровому харчуванню. Однак, аби
споживати смачну їжу - не нашкодити
своєму здоров’ю, замало вибирати лише
корисні продукти. Не менш важливо
підібрати якісний посуд, який зробить страви
смачнішими та кориснішими.
Глиняний посуд у часи його використання українцями (в даному контексті обмежимося хронологічним періодом від кінця ХІХ – до першої половини ХХ століття), побутував як для повсякденного вжитку так і для здійснення обрядів під час свят. Взявши за основу останнє призначення, виокремлю його в умовну групу, яку назву «празниковий глиняний посуд». Цей посуд відрізняється від звичайного, повсякденного, часом використання, в окремих випадках – формами, декором чи окремими його елементами.