відповідь:
літературний багаж. пригадайте, що таке міф. які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.
однією з найдавніших священних книг людства є веди. ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії давньої індії. а створили її нащадки племен, що вторглися до індії приблизно в середині ii тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).
написано веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».
згідно з віруваннями індуїстів, веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. згодом їх було записано. на думку дослідників, укладання вед відбувалося протягом xvi-v ст. до н.е. однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та
пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують xi ст.
до вед входять чотири збірки (сам-хіти): «рігведа» - збірка гімнів; «самаведа» - збірка пісень;
усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що уникнути біди, хвороби, смерті. у цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.
пояснення:
ответ:
частка іменник дієслово сполучник іменник
це відкриття підтверджує, що мови
дієслово частка прислівник сполучник прислівник
з'явитись не раптово, а поступово
_ . _ . _ . _ . _ . _ . _ .
прийменник прислівник іменник
з однієї промови.
_ . _ .
частини мови писати над словом, підкреслювати під словом
объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Раскройте основные этапы этнической истории восточных славян.
Этногенез и этническая история восточных славян, теории этногенеза восточных славян
Этногенез у восточных славян происходил в тесных связях с другими народами. А это, в свою очередь, сильно повлияло на их культуру, быт и становление. Считается, что вся совокупность восточных славян – это смесь истинных потомков праславян с другими восточноевропейскими народами. Соседствовали со славянами готы (они были противниками), авары (также стремившиеся поработить славян), хазары (наложившие дань на славян), печенеги и половцы. Все эти народы лишь мешали укреплению положения восточных славян. Но, возможно, благодаря им закалился характер последних.
Восточные славяне в древности жили так называемыми общинами. А из них уже формировались племена. Но с течением времени эти родовые общины потеряли свою актуальность. Им на смену пришли соседские общины, а вместе с ними – частная собственность. Следующей ступенью стало объединение славянских племен под властью князя (пятый-шестой века). И это можно рассматривать неоднозначно. Казалось бы, это приводило к организации и укреплению племени. Но, с другой стороны, князья начинали нападать на другие племена. А это сеяло раздробленность в зачатках государства.
Этногенез и расселение восточных славян зафиксированы в знаменитой летописи «Повесть временных лет». Нестор описывает несколько племен, заселявших разные территории (например, поляне – Киев, ильменские славяне – близ одноименного озера и так далее). Интересно, откуда пошли такие названия.
Во-первых, от места проживания.
Во-вторых, от имен предков (радимичи, кривичи).
В-третьих, от жизненного уклада этой группы славян.
Этногенез и этническая история восточных славян, теории этногенеза восточных славян
Однако правильнее говорить не племена, а племенные союзы. Это такие объединения, которые подвели восточных славян к образованию государственности. То есть эти союзы были прикреплены к своей определенной территории и существовали в седьмом-восьмом веках новой эры. И это было принципиально новой ступенью в истории восточных славян. Всего существовало тринадцать племенных союзов.
Следующим этапом этногенеза восточных славян стало образование Древнерусского государства. Это произошло в девятом-десятом веке. Тогда же на Русь пришло христианство. Тогда же перестал существовать племенной строй. Тогда же сформировалась культура и идеология славянского государства.