1.Как деформируются прямоугольные фигуры при аксонометрическом проецировании?2. В какие фигуры превращаются окружности при аксонометрическом проецировании?3.Какой вид аксонометрического проецирования наиболее в применении?4.Какой вид аксонометрического проецирования наиболее точно (с минимумом искажений) передает графическую информацию об объекте?​

Літосферні плити здатні повільно рухатися, оскільки лежать на в'язкій і пластичній речовині астеносфери. Речовина астеносфери, піднімаючись тріщинами вгору, ніби розсуває літосферні плити в протилежні боки, оскільки Земля має кулясту форму, в іншій частині планети ці велетенські кам'яні блоки зіштовхуються.
Літосферні плити зазнають вертикальних і горизонтальних рухів.
Рухи земної кори вивчає наука тектоніка, а самі рухи називають тектонічними.
Горизонтальні рухи – це рух материків називають горизонтальними рухами літосфери (материки, основою яких є велетенські острови граніту на базальтовій основі літосферних плит, теж рухаються разом із плитами: одні материки розходяться один від одного, а інші, оскільки Земля кулястої форми,  в цей час взаємно зближуються зі швидкістю від кількох міліметрів до 5-7 см на рік), виникнення серединно-океанічних хребтів та областей складчатості.
Вертикальні рухи – повільні опускання окремих ділянок поверхні зі швидкістю до кількох сантиметрів на рік. які пов'язані з дією процесів, що відбуваються в надрах (у результаті вікових рухів земної кори на поверхні Землі сухопутні умови можуть змінитися морськими й навпаки).
Нерідко великі ділянки пластів гірських порід, з яких складаються літосферні плити, унаслідок розривів піднімаються або опускаються щодо сусідніх ділянок. Підняття по розриву ділянки земної кори називається горстом, опущення — грабеном. Горсти й грабени відносять до вертикальних рухів земної кори, хоча їх спричиняють горизонтальні рухи літосферних плит.

План

1. Наречие как часть речи.

а) понятие

б) чем отличается наречие от других частей речи.

2. Разряды наречий:

а) обстоятельственные (образ действия, время, место, причина, цель);

б) определительные (мера и степень, качество действия).

3. Степени сравнения наречий:

а) сравнительная степень (простая и составная);

б) превосходная степень.

4. Морфологический разбор наречия (устный и письменный).

5. Слитное и раздельное написание не с наречиями на  -о  и  -е:

а) случаи, когда не с наречиями пишется раздельно;

б) случаи, когда не с наречиями пишется слитно.

6. Буквы е  и  и в приставках не  и  ни отрицательных наречий.

7. Одна и две буквы  «н» в наречиях на  -о  и  -е.

8. Буквы «о» и «е» после шипящих на конце наречий.

9. Буквы «а»  и  «о» на конце наричий.

10. Дефис между частями слова в наречиях.

11. Слитное и раздельное написание приставок в наречиях, образованных от существительных и количественных числительных.

12. Мягкий знак после шипящих на конце наречий.