Упражнение № 28 1. Достройте недостающие точки на проекциях 2. Выделите цветом на проекциях грань с точкой «В»

Пиявки используются для лечения различных болезней. К телу человека они приставляются по имеющимся схемам. Чтобы выбрать конкретные места, врач собирает необходимые ему сведения о болезни, об активности патологического процесса, о состоянии здоровья пациента. Длительность сосания крови варьируется по времени и может достигать часа. Минимальное время воздействия – 10 минут. После процедуры пиявки снимаются либо врачом, либо отваливаются самостоятельно. Вторично пиявки не используют, их уничтожают, помещая в хлорамин. Лечебный эффект достигается благодаря:

-Дозированному кровопусканию. Одно животное способно высосать до 15 мл крови.

-Работе веществ, имеющих биологическую активность. Они поступают в организм из слюны пиявки. Основное лечебное воздействие оказывает гирудин. Этот антикоагулянт способствует уменьшению свертываемости крови.

-Благодаря ответным реакциям организма, которые возникают на укус пиявки.

-Глубина прокуса кожи не превышает 2 мм, после чего в ранку пиявка вводит свою слюну. Когда истекает необходимое время воздействия, пиявку убирают, но место укуса продолжает кровоточить. До полной остановки кровотечения может пройти до 16 часов.

Одного разу мені наснився дуже дивний сон, наче у мене з’явилися великі крила. Я спочатку злякався, не знав, що з цим робити і як себе поводити. Після того, як я заспокоївся від неймовірних емоцій, я вирішив покликати свого друга Юрка і вирушив у космос, щоб відкрити нову планету.
Подорож була захоплююча, мені дуже кортіло відкрити щось нове. Ми піднімалися все вище і вище. Пролітали над планетами, дивилися на неймовірний вид. Зірки освічували нам шлях. Навкруги краса, все це здавалося мені неймовірним та захоплюючим. Інопланетяни займалися кожен своєю роботою. Такі усі кумедні, невеличкі, з приплюснутим носиком, чимось схожі на мого кота Руська, який ледарює цілими днями - те й робить, що спить на дивані та муркоче спросоння.
Ми, відкривши ширше очі, щоб нічого не проґавити, стрімко летіли космічним простором. Та ось моє крило торкнулося чогось твердого. Придивилися ми і побачили – серед рудого груддя ростуть квіти. Їх аромат заполонив весь простір.
- Ой, це щось нове, раніше ніким не бачене!
- Невже це якась планета?
- Як же ми її назвемо?
Довго не вагалися. Вирішили:
- Давай дамо ім‘я - «Юніф».
- Хай розквітає буйніше! Життя буде тут фантастичне.