Экономика страны описана следующими данными: потребление отечественных товаров и услуг 800 ден. ед.; потребление импортных товаров и услуг 400 ден. ед.; инвестиционные расходы

Сальдо текущего счёта = (экспорт товаров + экспорт услуг туризма + факторный доход из-за рубежа) – (импорт товаров + импорт услуг + выплаты процентов зарубежным инвесторам + одно-сторонние трансферты) = (19 650 + 1750 + 3621) – (21 758 +1919 + 1394 + 2388) = –2438 (млрд. ден. ед.).
Сальдо капитального счёта = прирост капитала - отток капитала = 6612 – 4174 = 2438 (млрд. ден.
ед.).
Сальдо платёжного баланса = сальдо текущего счёта + сальдо капитального счёта = –2438 + 2438 = 0.
Дефицит счёта текущих операций финансируется за счёт чистого притока капитала, то величина официальных валютных резервов не изменяется.

Объяснение:

Наиболее важными достижениями культуры в Средние века я считаю следующие:

1) Развитие письменности. Именно в эту эпоху появились строчные и заглавные буквы, определились правила написания. Бумага была большой редкостью, поэтому писали на самостоятельно изготовленном пергаменте или на деревянных досках. Труды странствующих ученых и поэтов, тщательно и аккуратно переписывали монахи. Так появились первые рукописные книги.

2) Искусство витража. Художники средневековья рисовали исключительно на религиозные темы: «Рождество Христово», «Мадонна с младенцем» и др. Их заказчиком была церковь. Огромные картины во всю стену, подсвечивались от дневного света разными цветами. Внутри церкви создавалась атмосфера таинственности и святости.

3) Музыка. Появление первых музыкальных инструментов, таких как: рожки, флейта, колокольчики, лютня, бубны, свистульки, барабаны.

— Максиме Віталійовичу, державна установа, в якій ви працюєте, називається Міністерством освіти і науки України. З освітою зрозуміло — однією з головних послуг, які держава зобов’язана надавати своїм громадянам, є забезпечення можливості набути необхідних знань, вмінь та навичок, що дозволять їм реалізуватися у суспільстві. Освіта — це індивідуальний інструмент всебічно повноцінного життя людини, який вона має формальну змогу отримати за до держави. Але чому держава суспільним коштом мусить опікуватися ще й розвитком науки? Хіба великі виробничі корпорації, які часто фінансують фундаментальні та прикладні наукові дослідження, виходячи з власної зацікавленості в удосконаленні споживчих якостей їхньої продукції — автомобілів, телефонів, мікрохвильових печей, ліків... не здатні забезпечити достатній розвиток науки? А ті наукові галузі, де зиск не є очевидним або й цілком відсутній, можуть розвиватися за рахунок приватних фондів та меценатів.