Играя в настольный теннис, Миша набрал очков в 5 раз больше, чем Юра. Если бы он набрал на 20 очков меньше, а Юра на 12 очков больше, то очков у них было бы поровну. Сколько очков набрал Юра

решение задачи

Грудной: продолжается до года. Ребенок вскармливается молоком. Интенсивно увеличивается длина и масса тела, прорезаются зубы.
Раннее детство: от 1 года до 4 лет. Заканчивается прорезыванием зубов. Ребенок растет, но уже медленнее, чем в грудном возрасте.
Первое детство: от 4 до 7 лет. Идет рост организма, появляются первые постоянные зубы.
Второе детство: от 8 до 12 лет. Выявляются половые различия в размерах и форме тела, начинается усиленный рост тела в длину. Развиваются вторичные половые признаки (у девочек раньше и быстрее).
Подростковый: от 12 до 16 лет. Наблюдается дальнейшее увеличение скоростей тела - пубертатный скачек. У мальчиков рост происходит быстрее и дольше по времени. Формируются вторичные половые признаки.
Юношеский: от 17 до 21 года. Заканчивается процесс роста и формирования организма. Все основные размерные признаки достигают окончательной величины. Завершается формирование половой системы. Человек становится половозрелым.
Зрелость: от 22 до 55-60 лет. Форма и строение тела не изменяются, а в конце длина тела начинает уменьшатся. В этот период человек перестает быть способным к воспроизведению потомства.
Старость: от 75 до 90 лет. В этот период происходит дегенеративные изменения организма. Период заканчивается смертью.

Полліанна - позитивна особистість

Полліанна - головна героїня одноіменного роману американської письменниці Елеонор Портер.

 Полліанна - дуже щира, добра і весела дівчинка, що вміє радіти життю. І хоча її життя було дуже нелегким - вона рано втратила мати, а в одиннадцять років і батька -  вона успішно подолала усі труднощі, а усмішка ніколи не покидала її обличчя. Поліанна багато чому може навчити нас усіх.

По-перше, Полліанна може навчити нас бути оптимістами і цінувати все, що ми маємо і усюди знаходити привід для радості. Полліанна завжди сприймала труднощі, що випали на її долю, з оптимізмом. Вона ніколи не скаржилася на долю, хоча на перший погляд мала для цього привід.

Коли Полліанна приїздить до тітки, тітка Поллі аж ніяк не радіє дитині. Вона приймає дівчинку тільки через обовёязок, бо Полліанна - її племінниця. Але Полліанна настільки світла та добра, що потроху і тітка Поллі змінюється. Все своє життя Поліанна   сприймає, як "гру в радість", і вона намагається навчити цієї грі усіх оточуючих. Дівчинці це вдається - всі жителі містечка стають більш щирими та радісними. Полліанна безкорисливо допомагає людям - і життя людей стає кращим.

На прикладі Полліанни стає зрозуміло, що, якщо людина є доброю і щирою, то її всі люблять.