До ть, мені треба повідомлення про пристосування організмів до періодичних змін умов середовища для 5-го класу.

1. Значення пристосування організмів для їх виживання

В процесі еволюційного розвитку кожний вид організмів пристосовується до певних умов, поза якими існувати не може. Такими умовами є певний хімічний склад середовища, температурний і світловий режими тощо.

Завдяки добору виживають організми, найкраще пристосовані до навколишнього середовища, але пристосування завжди мають відносний характер. Достатньо незначної зміни навколишнього середовища, і ті ознаки, що були корисними в попередніх умовах, втрачають своє пристосувальне значення.

Уссурійський тигр має захисне забарвлення, добре ховається в заростях улітку, але взимку, коли випадає сніг, забарвлення робить хижака помітним. З настанням осені заєць-біляк линяє, але якщо випадання снігу затримується, побілілий заєць на темному фоні оголеного поля стає Добре помітним.

Ознаки організму навіть за тих умов, в яких вони збереглися добором, ніколи не досягають абсолютної досконалості. Так, яйце аскариди добре захищене від впливу отрут, але швидко гине від нестачі вологи і за високої температури. Отруйні залози - надійний захист багатьох тварин, але отрута каракурта, смертельна для верблюдів і великої рогатої худоби, зовсім не діє на овець і свиней. Отруйних змій поїдають їжаки, мангусти, деякі птахи. Стебла молочаю травоїдні ссавці не поїдають, але ці стебла залишаються беззахисними проти гусені молочайного бражника тощо. Добір завжди має широке поле діяльності для подальшого вдосконалення пристосувань.

Якщо умови змінюються, то пристосування, які раніше були доцільними, перестають бути такими. Тоді з'являються нові пристосування, а форми, які раніше були "доцільними", вимирають.

Вища нервова діяльність забезпечує найглибше і найдосконаліше пристосування організму до умов існування. В основі пристосувань лежить здатність кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і гальмувати старі у відповідь на зміни в середовищі.

 

     

2. Адаптація в природі, її різновиди

Адаптація в біології - анатомічна структура, фізіологічний процес, або реакція в поведінці організму, яка розвинулась за деякий проміжок часу в процесі еволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму. Термін "адаптація" також інколи використовується як синонім природного відбору, але більшість біологів не схвалюють такого використання.

Ефект адаптації може бути показаний на протязі геологічного проміжку часу, або на протязі життя одного індивіда чи групи.

Організми, що адаптовані до свого оточуючого середовища, здатні до наступних дій:

Отримувати повітря, воду, їжу та поживні речовини;

Пристосовуватись до фізичних характеристик оточуючого середовища, таких як температура, освітленість та вологість;

Захищатись від природних ворогів;

Розмножуватись;

Реагувати на зміни оточуючого середовища.

Адаптації - це б, завдяки якому живий організм відповідає на тиск навколишнього середовища. Одна із звичайних форм фізичної адаптації називається акліматизацією.

Види

Адаптації можуть бути структурними, фізіологічними, або адаптаціями поведінки.

Структурні адаптації - це спеціальні частини організму, що допомагають йому виживати в природніх умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або відозміни покривів.

Адаптації поведінки - це відозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні рефлекси.

Фізіологічні адаптації - це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси - секрецію яду, підтримання температури тіла, нейтралізацію токсинів при травленні і т. ін.

Підвиди

Маладаптація

Можливою є ситуація, коли деяка перевага, що її надає адаптація, з часом зменшується, аж до стану, коли минула адаптація стає шкідливою для виживання виду. Таке явище відомо під назвою "маладаптація", і може зустрічатись серед рослин, тварин або людей в таких областях як біологічні процеси, психологія, та безумовні рефлекси.

Акліматизація

Існує велика різниця між адаптацією та зовнішньо схожою на неї акліматизацією. Адаптація виникає та стабілізується на протязі поколінь, що змінюють одне одного; акліматизація ж відбувається на проміжку часу всередині життєвого циклу однієї особини, і звичайно пов'язана з набагато менш критичними впливами оточуючого середовища.

Наслідки

Організми, що не можуть адаптуватись до навколишнього середовища, покидають його або вимирають. Термін "вимирання" в контексті адаптації означає, що доля організмів, що гинуть на протязі деякого проміжку часу, постійно перевищує долю організмів, які народжуються, і цей проміжок часу достатньо великий для повного вимирання популяції.

Загалом природний добір постійно вдосконалює адаптації, спричинює певну впорядкованість живих систем, створює різноманітність форм життя.

Объяснение:

ответ:

теория имеет свою развития, связанную с развития общества. еще древние ученые пытались ответить на вопросы: почему товары обмениваются друг на друга в определенных пропорциях, что лежит в основе формирования цен.

в 1615 г. французский ученый антуан монкретьен в "трактате политической " ввел в научный обиход термин "политическая ". под политической он понимал науку, изучающую правила хозяйственной деятельности. возможность научного анализа процессов возникла при разложении феодализма и зарождении капитализма. теоретическим отражением этого процесса стал меркантилизм.

меркантилизм. возникновение первой теории в xvi - xvii веках связано с развитием товарно-денежных отношений, которые не поддавались традиционному эмпирическому объяснению. поэтому меркантилисты видели источник богатства общества в развитии внешней торговли. наиболее видными представителями этой школы являлись томас ман и французский ученый жан батист кольбер.

. значительный вклад в теорию внесли представители французской школы хуш века. они перенесли центр исследований с поисков эффективных форм вмешательства государства в на установление объективных законов производства и потребления. недостатком теории было то, что они видели источник богатства общества в развитии земледелия (основной отрасли экономки в то время) и считали, что развивается по естественным природным законам. основатель школы франсуа кенэ писал, что все в этом мире подчинено законам природы, а люди одарены достаточным разумом, чтобы их постигнуть и соблюдать.

классическая политическая . в середине xvii века уильям петти впервые связал стоимость товаров с количеством труда, содержащегося в них. в отличие от меркантилистов у. петти увидел источник богатства не в сфере торговли, а в сфере производства и обосновал положение о трудовом происхождении всех благ.смит развил идеи у.петти и заложил основы теории трудовой стоимости. в 1776 г. вышла работа а.смита" исследование о природе и причинах богатства народов", которая стала настольной книгой . политическую а.смит определял как науку, ставящую перед собой две :

1) обеспечить народу обильный доход или средства существования и возможность добывать себе их;

2) доставлять государству доход, достаточный для удовлетворения общественных потребностей.

а.смит раскрыл роль рынка как сложной системы организации общественного хозяйства и определил, что отдельный человек, преследуя собственные интересы, неосознанно зачастую служит интересам общества более действенным образом, чем когда стремится делать это сознательно. действиями индивидуума "невидимая рука" - стихийное воздействие объективных законов.

другой давид рикардо считал главной политической выявление законов, которые распределением доходов. в своей работе "начала политической и налогообложения? д. рикардо рассматривает понятия меры стоимости и меновой стоимости, разделяет понятия богатства и стоимости.

марксистская теория. развитие капитализма к обострению противоречий между различными классами. карл маркс и фридрих энгельс на основе классового подхода к анализу развития капиталистического хозяйства впервые применили метод материалистической диалектики, раскрыли законы развития капитализма. теория трудовой стоимости была развита в марксову теорию стоимости товара, ставшую основой для разработки теории прибавочной стоимости и эксплуатации наемных работников.

маржинализм. в начале 70-х годов х1х в. почти одновременно уильямом стенли джевонсом, карлом менгером и мари-эспри леоном вальрасом были сделаны независимые открытия новой теории, основанной на так называемых предельных отношениях, таких как предельная полезность и предельная производительность. в теории трудовой стоимости ценность товара измеряется величиной затраченных ресурсов. в теории предельной полезности анализ ценности продукта проводится с позиции психологии отдельного человека, участвующего в процессах. маржиналистские теории и теория общего равновесия вальраса создали новое - неоклассическое направление, которое в настоящее время является одним из основных в теории.

сегодня различают пять основных направлений развития мысли: неоклассическое или маржиналисткое, кейнсианское, монетаризм, институциально-социологическое.

основными идеями неоклассической теории являются идеи об общей равновесной среде, основными элементами которой являются труд, товары, деньги, рынок товаров и услуг и рынок факторов. основополагающими принципами этой системы являются принцип свободной конкуренции и принцип невмешательства государства

Объяснение:

Береговая линия Индийского океана расчленена слабо. В акватории океана есть лишь одно внутреннее Красное море и окраинные Аравийское море, Бенгальский и Австралийский заливы, сопоставимые по площади с большими морями. В океане есть острова материкового происхождения — Мадагаскар и Шри-Ланка. Некоторые острова являются вершинами подводных вулканов, например Кергелен, Реюньон, Маврикий. В экваториально-тропических широтах океана много коралловых островов, например Мальдивские, Лаккадивские, Кокосовые, Андаманские.