В окружности вписан четырехугольник, одна диагональ которого — диаметр окружности. Докажите, что ортогональные проекции противолежащих сторон

Ответ в виде картинки приложен к ответу

Відповідь:Я перегорнула останню сторінку оповідання відомого письменника-фантаста Г. Веллса “Чарівна крамниця” і наче вступила в інший світ – буденний, звичайний і не такий цікавий. Упродовж години мене охоплювало чисте, радісне, дивовижне почуття: я потрапила у чарівну поетичну казку, від якої мені зовсім не хотілося відриватися. Адже мій світ такий не схожий на той, чарівний, казковий, у якому живе герой оповідання, маленький Джип.

Там все цікавить, чарує, вабить: чародій-продавець, який дістає з-за вуха й з рота кришталеві кульки, порцелянова рука з колодою чарівних карт, такий самий незвичайний капелюх і чарівні дзеркала. А які чудові іграшки! Лялька, що плаче, як жива: “Яйце є – яйця нема”, коник-гойдалка, стійкі олов’яні солдатики, чарівні поїзди, що рухалися без пари й пружини. Це неповторний світ дитинства, світ незабутньої чарівної казки, у яку веде нас письменник.

Герберт Веллс якось зазначив: “Має право називатися справжнім письменником лише той, хто може навчити чого-небудь своїх сучасників, хто краще бачить навколо і більше бачить попереду. Я завжди згоден думати, що я усе-таки такий”.

Письменник має рацію. Своїм прекрасним оповіданням “Чарівна крамниця” він вчить нас бути людяними, безпосередніми, любити й шанувати людей, бачити й розуміти прекрасне в людях і навколишньому світі. Нарешті, вірити в диво, мріяти, сподіватися, що світ стане добрішим, досконалішим, прекраснішим, гуманнішим!

І хоч світ дитинства дуже швидкоплинний, проте він стає нам духовною опорою у подальшому житті. Я переконалася в цьому, читаючи оповідання “Чарівна крамниця”.

Перегорнуто останню сторінку. Закрито книжку. Але на цьому не закінчується моє знайомство з письменником.

Світ фантастики, пригод я ще буду відкривати для себе в багатьох його чудових творах. Зустріч з моїм улюбленим письменником – для мене завжди радість і свято.

Пояснення:

ответ:

башкиры в первой половине xix в. жили на территории трёх губерний — оренбургской, пермской и вятской, причём основная часть башкирского населения была в оренбургской губернии, которая в то время включала в себя восточную половину самарской губернии и полностью территорию уфимской губернии. население этого края не было однородным по своему национальному составу: кроме башкир здесь, жили мишари (мещеряки), татары, мари, мордва, чуваши и . численность башкир к началу xix в. была около 1 миллиона человек (без саратовских башкир). лучшая часть башкирских земель была захвачена помещиками и заводчиками, которые за ничтожную цену, 1—2 руб. за десятину, скупали значительные земельные пространства . в первой половине xix в. уже можно отметить значительное разложение башкирской общины (тюбэ). феодальная верхушка распоряжалась башкирскими общинными землями, беднейшие слои населения путём раздачи ссуд с последующей их отработкой в хозяйстве феодала, занимала разного рода должности в местном . трудящиеся массы башкирии находились под двойным гнётом—собственных феодалов и помещиков и заводчиков. социальную верхушку местного общества составляли феодалы — башкирские тарханы, татарские и мишарские мурзы. ниже стояли потомки бывших родовых старшин, тоже входившие в класс феодалов. главным занятием башкирского населения было скотоводство. частично, особенно в северо-западной башкирии, башкиры уже перешли к земледелию. население горных и лесных районов продолжало заниматься преимущественно охотой, пчеловодством, скотоводством, главным же образом заготовкой и доставкой леса и угля для уральской горной промышленности. в юго-восточной башкирии основным занятием было скотоводство. к началу xix в. башкиры уже перешли от кочевого быта к полукочевому — кочевали они только в летнее время, а на зиму имели постоянное жильё. остальное население башкирии — , мишари и башкирские припущенники (теп-тяри и бобыли) — занималось главным образом земледелием и жило оседло.