Створити повідомлення на тему " Весняне рівнодення у традиціях українського народу". Обсяг роботи до 250 слів. У повідомленні вкажіть у чому суть свята і які традиції його святкування у давні та сучасні часи.​

Объяснение:

Сьогодні, 20 березня, Православна церква вшановує священномучеників, єпископів Херсонеських. У народі день більш відомий через весняне рівнодення, про яке здавна існувала безліч легенд і звичаїв. Про те, які традиції існують сьогодні, розкажуть Українські Новини.

Священномученики Василь, Єфрем, Капітон, Євген, Єферій, Єлпідий і Агафодор постраждали за віру в 4 столітті в місті Херсонес, що в Криму. Вважається, що ще до хрещення Володимира на півострів почала проникати християнська віра. Мученики стали одними з перших, хто проповідував Слово Боже в Криму, однак стали жертвами тортур під час гоніння на християн.

Традиції

Вважалося, що на цей період припадали сильні зміни в погоді, з-за чого траплялася маса неприємностей і поломок в будинку: замерзали двері через морзи після відлиги, тріскалися шибки, бурульки та сніг з дахів падали.

У народі вірили, що це трапляється через злі справи, скоєні людьми, тому на Херсонеських мучеників свої гріхи намагалися відмолити. Найчастіше молилися Діві Марії.

День рівнодення вітався народом як початок весни. Вважали також, що на весняний сонцеворот повертаються жайворонки. З тієї ж причини на свято випікали печиво у формі пташок. Іншою традиційною стравою були в першу чергу млинці, що нагадують своїм виглядом гаряче сонце, здавна шановане слов'янами.

Найбільш відомим і шанованим божеством для древніх слов'ян був бог Сонця Ярило, що дарує життя всьому живому. Рівнодення ставало для них справжнім святом з веселими гуляннями, після якого наставала пора важкої роботи в полях.

У свято весни заборонялося працювати. Народ намагався провести день у відпочинку, запасаючись силами і енергією для майбутніх сезонних справ у господарстві. Влаштовувалися виряджені вечірки з усілякими ласощами, співалися пісні біля вогнищ, народ змінював танці кулачними боями, відзначаючи кінець зими.

Объяснение:

Термос – особый вид посуды, предназначенный для длительного сохранения температуры жидкости, находящейся в ней. 

Термосы для напитков отличают узкое горлышко, а вот широкое горлышко чаще встречается у пищевых. Пищевые термосы позволяют хранить и супы, и гарниры.

Существуют ещё и универсальные, с добавочным узким горлышком. Термос с судками – используется для еды, отличается тем, что в него вмещается 2–3 отдельных контейнера. Термокружка используется под напитки, её удобно брать в походы или просто использовать дома или на работе.

Гу́нны — союз племён, образовавшийся во II—IV вв. в Приуралье из тюркоязычных хунну, прикочевавших во II в. из Центральной Азии, и местных угров и сарматов, вторгшийся в 70-х годах IV в. н. э. в Восточную Европу. Гунны создали огромное государство от Волги до Рейна. При полководце и правителе Аттиле пытались завоевать весь романский запад (середина V в.). Центр территории расселения гуннов находился в Паннонии, где позже обосновались авары, а затем — венгры.

По одной  из версий, большое объединение номадов (известное из китайских источников под названием «хунну» или «сюнну») в конце III века до н. э. образовалось на территории Северного Китая. Хунну около рубежа н. э. начали продвижение на запад. Со II века н. э. появились в степях Северного Причерноморья. В IV—V веках н. э. выходцы из племенного союза «Хунну» возглавляли царственные династии в Северном Китае. В 70-х годах IV века гунны покорили аланов на Северном Кавказе, а затем разгромили государство Германариха, что послужило импульсом к Великому переселению народов. Гунны подчинили большую часть остготов (они жили в низовьях Днепра) и заставили вестготов (живших в низовьях Днестра) отступить во Фракию (в восточной части Балканского полуострова, между Эгейским, Чёрным и Мраморным морями). Затем, пройдя в 395 году через Кавказ, опустошили Сирию[2] и Каппадокию (в Малой Азии) и около этого же времени, обосновавшись в Паннонии (римской провинции на правом берегу Дуная, ныне — территория Венгрии) и Австрии, совершали оттуда набеги на Восточную Римскую империю (по отношению к Западной Римской империи до середины V века гунны выступали как союзники в борьбе против германских племён). Покорённые племена они облагали данью и принуждали участвовать в своих военных походах.

Объяснение: