Закончи высказывания на тему «Как животные приспосабливаются к условиям жизни?»

1. Медведь, еж, летучая мышь на зиму… впадают в спячку.
2. Делают запасы корма: …полевые мыши, хомяки, суслики.
3. В неурожайные годы животные спасаясь от голода, …мигрируют.
4. К зиме белая куропатка, заяц, глухарь и другие животные – …линяют и меняют окраску.
5. Спасаясь от холода и голода многие птицы… улетают на зимовку в теплые страны, а те что остаются, стараются жить около людей.

Тебін, тебіндету - малды қар басқан қысқы жайылымда бағу. Қазақстанда ежелден белгілі әдіс. Қазірде тебіндету жылқы мен қой шаруашылығында қолданылады. Тебіндегі мал тұяғымен қарды аршып, шөбін жейді. Тебінде жайылуға бұғы, жылқы, қой (өсіресе қазақы жылқы мен қой және солардың негізінде шығарылған жаңа тұқымдар) бейім. Тебінге шөбі биік, қалың суаты бар, қар аз түсетін жайылымдар қалдырылады. Қазақстан жағдайыңда қыста мал тебіндету қолда бар табиғи жайылым қорын ұтымды пайдаланып, арзан да сапалы мал өнімін өндірудің тиімді жолы болып табылады.[1]

Объяснение:

вики ден қарасайш

Ленского поет відмічає любов до природи, «благородне прагнення почуттів, і думок молодих, високих, ніжних, молодецьких», «жадаю знань і праці і страх вади і сорому». У Онєгіна ж по приїзду в село «два дні здавалися йому нові відокремлені поля, прохолода похмурої діброви, дзюрчання тихого струмка, на третій — гай, пагорби його не займали більше», «праця наполегливий був йому тошен», і, коли він, «позіхаючи, за перо взявся», у нього нічого не вийшло. Будучи від природи неабияким чоло повікою, Онєгін не може ні до чого прикласти себе в тому суспільстві, в якому він вимушений жити, і сам страждає від цього.

У Онєгіну Пушкін виділяє уміння розбиратися в людях, критично відноситися до них. Він відразу ж зрозумів ординарність Ольги і з першого погляду оцінив своєрідність Тетяни, виділивши. її з інших. Ленского поет показує як людину, якій не дістає знань і розуміння дійсності. «Серцем милий нечема», — так характеризує його Пушкін. Ленский ідеалізує Ольгу, просту дівчину. Її поведінка після балу приймає за зраду. Ця обставина призводить до необгрунтованої дуелі і його загибелі. Але якщо Ленский поводиться у зв’язку з дуеллю як сентиментальний юнак, що непрактично відноситься до життя; те Онєгін, будучи тверезо мислячою людиною, «усім серцем юнаку люблячи», повинен був проявити себе «м’ячиком передміркувань… але чоловіком з честю і розумом». Але Онєгін виявився нижче усвідомлюваних ним забобонів суспільства, що виховало його, виявився егоїстом і, злякавшись «шепоту, реготу дурнів», убив друга. Помилкове поняття Онєгіна про дворянську честь штовхнуло його на вбивство Ленского. Белинский назвав Онєгіна егоїстом, що страждав, егоїстом мимоволі, оскільки його егоїзм обумовлений вихованням, яке він отримав в дворянському суспільстві.

У образах Онєгіна і Ленского Пушкін показав характерний шлях, внутрішнє життя цілого шару молодих людей Росії того часу. Розумніші, чуйніші, сумлінніші, вони не змогли знайти покликання в житті і згасли.