Николай учится в университете, а ты? Я люблю отдыхать на море, а ты? Моя семья живет в новом доме, а твоя? Мой брат служит в армии, а твой? В воскресный день моя семья любит рыбачить, а твоя?

Я учусь в школе. Мы с семьей любим отдыхать на озере Тугайкуль. Моя семья живет в новом девятиэтажном доме. У меня нет братьев и сестер. В воскресный день мы все вместе отправляемся на прогулку на велосипедах.

стиль одягу — певна акцентованість ансамблю (костюму в широкому сенсі), продиктована такими ознаками (або їх сукупністю): віком, статтю, професією, соціальним статусом, приналежністю до субкультури, особистим смаком людини, епохою життя суспільства, національністью , релігійною приналежністю, доречністю, функціональністю, способом життя та індивідуальними особливостями.

акценти розставляються зазвичай за аксесуарів, взуття, забарвлення тканини, принтів, фурнітури, деталей обробки і фактури тканини, кроєм моделі одягу, комбінаторикою.

стиль одягу є одним з основних елементів іміджу людини (див. зовнішній вигляд) або компанії (див. дрес-код).

у рамках одного з стилів іноді розрізняють його різновиди — підстилі або мікростилі.

класифікація стилів одягу за критеріями

вік

дитяча мода

підліткова мода

студентська мода

молодіжна мода

дорослий стиль

вікова мода

стать

жіночий стиль

чоловічий стиль

стиль унісекс

сексуальний стиль

професія

стиль одягу і професія

(див. дрес-код)

діловий стиль[1]

стиль «білий комірець» (стиль інців вищої ланки)

стиль «блакитний комірець» (стиль інців середньої ланки)

богемний стиль (берет художника, шарф дизайнера)

академічний стиль

стиль фахівця в професійній області (див. спецодяг)

спортивний стиль

соціальний статус

стиль яппі

мажорний стиль

належність до субкультури

готичний стиль

стиль готична лоліта

елегантний готичний аристократ

рок — стиль

стиль панк

стиль хіпі

стиль емокіди

тедз і стиляги

моди і скінхеди

во время -турецкой войны 1768-1774 гг. россия получила черноморское побережье от южного буга до днепра. в  победоносных сражениях, которые возглавлял п.а. румянцев, у ларги и кагула (июль 1770 г.) участвовали запорожские и донские казаки. военные действия проходили и на территории кубани. кубанский корпус овладел крепостью копыл, занял побережье азовского моря. выход к побережью дал возможность россии восстановить азовскую флотилию. 21 августа 1773 г. флотилия под командованием а.н. сенявина дала бой турецкой эскадре у входа в бухту суджук-кале. затем эскадра сенявина близ старого устья кубани уничтожила шесть больших судов турок, сорвав попытку османов перебросить на северный кавказ многочисленную армию. 

в марте 1773 г. татарский хан девлет-гирей попытался пробиться с кубани в крым и двинулся в направлении ейского укрепления. здесь его встретили казачьи полки платова и ларионова, которые не допустили отхода девлет-гирея. 

в январе 1778 г. в копыл прибыл новый командир кубанского корпуса генерал-поручик а. с. суворов. изучив оборонительную систему, александр васильевич пришел к решению построить новую линию вдоль кубани. за короткий срок (до 17 апреля 1778 г.) полководец возводит 5 крепостей и 20 редутов между ними. в апреле 1783 г. правобережная кубань и тамань включены в состав россии. в июне 1783 г. близ ейского укрепления а. в. суворов принимает от ногайцев присягу на верность россии. но ногайцы верность не сохранили. осенью 1783 г. а. в. суворов разгромил ногайцев-клятвопреступников за кубанью в устье лабы в урочище керменчик..