Книга чіпляє легкими діалогами з добрим гумором. Вона починається з опису головної героїні, Буби. Не дуже оригінально, але одразу видно, яке місце в своєму оточенні займає дівчинка. Від початку ми бачимо Бубу очима інших персонажів. Ніхто не питає, як вона сама себе бачить і оцінює. Потім це переходить у зауваження матері щодо звички дівчинки носити джинси, а опісля – в розповідь Буби про те, як вона відчуває себе білою плямою, а всі навколо цікавляться тільки її батьками. Насправді, початок до перших подій трохи затягнутий. Це схоже на розповідь подруги про свою сім’ю, яка повторює одне й те саме вже годину. Так, ми всі порядні люди – завжди кажемо, що готові вислухати друга. Але як довго ми зможете слухати?
У книзі вся увага зосереджена на людях, їхніх взаєминах. Тому іноді персонажі існують ніби у білому просторі. Дуже типові образи родичів дівчинки –свекруха, відомі батьки, дідусь та старша сестра. Але це дозволяє в кожному героєві упізнавати спільні риси із власними знайомими. Стереотипи – те незначне, що поєднує багатьох.
Характер у Буби прозорий, немає жодних особливостей. Хоча іноді вона видає досить розумні судження та зауваження, щодо навколишніх речей. Через те, що історія йде від третьої особи, ми не відчуваємо близькості з героїнею. У кінці книги, після всіх подій, де дівчинка тільки підслуховувала за дверима, тихо дивувалася та лише іноді щось говорила, вона почала діяти самостійно і рішуче. Буба усвідомила, що всі мають свої проблеми, і є люди, яким непощастило ще більше. Для мене дідусь героїні вийшов набагато яскравішим, ніж вона сама. На його фразах я усміхалася. Для мене саме він став родзинкою книги Барбари
Объяснение:
объясответ:
жыццё восенню не замірае, а нараджаецца. яно проста стаіць перад пачаткам новага, яшчэ шырэйшага круга. няхай прыгрэе сонца, і тады за цёплым летам адразу пачнецца вясна без ніякай восені і зімы, без ніякага перепынку. і нягледзячы на тое, што пажоўклае лісце ваўсю ападае з дрэў, прырода гатовіцца сустрэць новае жыццё. з восені і пачынаецца новае жыццё прырода.я не люблю восень за тое, што ўвесь час ідуць дажджы.
дрэвы ўжо стаяць зусім голыя, іх былы нарад шамаціць пад нагамі ў прахожых.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Amy: Hi, Tim! Is that your new bike? — Привет, Тим! Это твой новый велосипед?
Tim: Yes, it is! — Да!
Amy: Wow, it’s fantastic! — Ух ты, фантастика!
Tim: Thanks, Amy. Is that your new camera? — Спасибо, Ами. А это твоя новая камера?
Amy: Yes. It’s a digital camera from my mum and dad. It’s my birthday today. — Да, это цифровая камера от моих родителей. У меня сегодня день рождения.
Tim: Oh, Happy Birthday, Amy! — О! С днем рождения, Ами!
Amy: Thanks, Tim! Smile for the camera! — Спасибо, Тим! Улыбнись на камеру!
Ответ:
а) Tim’s got a new bike. — У Тима новая камера
b) Amy’s present is a digital camera. — Подарок Ами — цифровая камера