Прочитайте предложения, правильно выговаривая окончания числительных. Выпишите словосочетания «порядковое числительно На русские земли постоянно нападали сильные и жестокие

ответ к вопросу по русскому языку:

ответ:

як варіант, можна схарактеризувати софі з твору "мандрівний замок хаула" у такий спосіб:

        юна дівчина софі – найстарша із трьох дітей у своїй родині. окрім неї батьки мають ще двох доньок. софі – справжня майстриня, «вона дуже спритно вправлялася з голкою»

        дівчина начитана, сумлінно доглядає за своїми сестричками, яких завдяки своїй майстерності у шитті ще й гарно вдягає: « пошила для летті темно-рожевий костюмчик, про який фанні сказала, що він виглядає так, ніби куплений у найдорожчій крамниці у кінгсбері».

        проте з софі трапляється нещастя – чаклунка перетворює її на стару за помилкою. так починаються її пригоди у чарівному місті. дівчина наділена особливим вмінням наділяти предмети душею. саме це їй вийти цілою із різних ситуацій, не заподіявши нікому шкоди. з дівчини знялось закляття старості й вона знову стала молодою. не зважаючи на те, що вона думала, що залишиться самотньою, дівчина зустріла своє кохання – хаула. і фінал твору натякає на те, що закохані залишились разом: «вона знала, що довге і щасливе життя з хаулом може виявитися значно багатшим на пригоди, ніж будь-яка казка, яка закінчується цими словами, але твердо вирішила спробувати».

          софі – щира та мудра дівчина, наділена позитивними рисами. вона працьовита та сумлінна, має чимало талантів та містить у серці сподівання на диво.

не надо писать в коментах через интернета

да я знаю эт через инета

а так было бы много чем это

бобу мама подарила отличные, военной расцветки брюки. всем они нравились. сшиты они были из камуфляжной материи.

однажды он их порвал, перелезая через забор. он сильно расстроился и побежал быстрее к дому. там он попытался мать заштопать штаны. но, получил строгий отказ. мать объяснила мальчику, что сам порвал, поэтому и зашивай! на что сын ответил, что не умеет. и с обидой на душе, ушёл на улицу. но, уличные стали над ним посмеиваться.

- солдат сам всё делает! – закричали они.

тогда самому герою стыдно стало, и он отправился к себе. попросив у матери иголку с нитками и похожий по цвету лоскут, принялся штопать порванную ткань. вначале он вырезал заплатку. затем, начал на спех пришивать. иголка кололась и вот, он пришил её. от того, что мальчик не ровно зашил лоскут, одна часть брюк была длиннее второй. рассмотрев работу, он был недоволен своим трудом.

тогда он принёс острый ножик, а затем аккуратно отсоединять латку. снова взял кусок материала, обвёл круг и принялся за работу.

каждый стежок он выполнял аккуратно, не выходя за отмеченный контур. работа давалась тяжело, он даже вспотел, зато в конце проделанной работы на брюки приятно было смотреть. она держалась на ровной поверхности крепко без изъянов. и вот бобка спустился на площадку. все мальчишки стали вокруг него. глядите, а он сам пришил и карандашом пометил. ему было приятно. «как пуговица отскочит, тоже сам пришью! » - с гордостью сказал мальчик.