Найди в тематическом каталоге школьной библиотеки раздел «Зарубежные писатели». Составь список книг, которые тебе захотелось прочитать.

Книги,    которые    хотелось    бы    прочитать: В. Гюго «Гаврош», О. Генри «Вождь краснокожих», Л. Ф. Баум «Удивительный волшебник из страны Оз», Л. Кэрролл «Алиса с стране чудес», Дж. Родари «Приключения Чиполллино», Р. Л. Стивенсон «Остров сокровищ».

В основі обох материків лежать давні докембрійські платформи. Особливості внутрішньої будови дають підстави умовно поділити материк Південна Америка на дві частини: на сході та в центрі розташовані великі рівнини різної висоти, а на півночі та заході, повторюючи обриси узбережжя, тягнеться найдовша (9000 км) гірська система Землі альпійської складчастості— Анди (мовою інків — «мідні гори»).

Африку теж за абсолютними висотами території можна поділити на дві частини: Північна й Західна (низька), Південна й Східна (висока). На північному заході материка простягаються, як і в Південній Америці, молоді гори Атлас, довжина яких значно менша, ніж Анд. Крім цих гір, в Африці є старі зруйновані Драконові й Капські гори. Такого віку гір у Південній Америці немає. Великі низовини Південної Америки — Амазонська, Орінокська і Ла-Платська — розташовані в прогинах давньої Південноамериканської платформи. Вони охоплюють майже половину материка. Низовинних форм рельєфу в Африці немає, крім незначних за площею заболочених западин Конго та Калахарі. Однак у рельєфі обох материків переважають рівнини у вигляді великих плоско- -гір'їв: у Південній Америці — Бразильського й Гвіанського, а в Африці — Схід-ноафриканського. Відмінним у рельєфі материків є ще й те, що сейсмічні області в Південній Америці містяться вздовж усього Тихоокеанського узбережжя на заході, а в Африці — на сході, ьздовж Великого Африканського грабена, на півночі якого розташоване Ефіопське нагір'я

Кількість сонячної енергії, яку одержує земна поверхня, залежить від кута падіння сонячних променів, тобто від географічної широти місцевості. Як відомо, кут падіння променів зменшується з видаленням від екватора. Від екватора до полюсів змінюється і клімат. На екваторі, де температура повітря висока (більш як +20 °С), клімат жаркий. Із віддаленням від екватора повітря нагрівається менше, і клімат стає холоднішим — помірним. У полярних районах поверхня нагрівається слабко. Крім того, крига і сніг, що лежать на великих просторах, відбивають сонячне проміння. Тому клімату цих районах дуже холодний. Отже, внаслідок розподілу сонячної енерпі за різними широтними смугами клімат змінюється від екватора до полюсів, тобто зонально.