Допиши строки, расставь знаки препинания. Подчеркни рифмующиеся слова. Зима недаром Прошла её Весна в окно И гонит со

Переродження Скруджа відбувається під час Різдва, а це період Добра і Радості. "Принцип Добра завжди перемагає, незважаючи на щонайневдячніші обставини і тяжкі перепони", — так писав Діккенс про ці дні.

Подорожуючи з духами Минулого, Теперішнього і Майбутнього, Скрудж починає розуміти, як багато він втратив у житті, і головне — перестав дивитися на світ як дитина, перестав радіти і перестав давати радість іншим. Час невблаганно іде, приходить смерть. Як про нього згадають люди? Тільки назвуть "старим скнарою".

І Скрудж починає розуміти, що гроші — це не головне в житті. "Звичайно, добре слово, привітний усміх грошей не коштує; але часом добре слово — дорожче нам від великих коштів", — так думає тепер Скрудж. Тобто він починає бачити у своїх ближніх, — навіть у тих, хто не має ні грошей, ні долі, — таких самих людей, як він сам. І дивна річ — він став почуватися щасливим: "Я почуваю себе легким, як пушинка; щасливим, як ангел, веселим, як школяр; у мене голова крутиться, як у п'яного... Ой, який же я щасливий!"

Скрудж зрозумів нарешті, що щастя в тому, щоб приносити добро людям. Ось чому він перероджується,

І далі у Діккенса все відбувається, як у казці: "Скрудж став таким добрим другом, добрим господарем і доброю людиною, що навряд чи й був другий такий у доброму старому Лондоні або в якому іншому доброму місті в доброму старому світі".

Доброму человеку и чужое горе — печаль. Почему? Потом что добрый, чуткий и отзывчивый человек каждый раз ставит себя на место другого, всегда прислушиватся к людям и пытается понять их. Иногда дрягедия другого может стать для него привыше своей.

Такие люди очень ценны и редки, их невозможно встретить так. Если ты когда-нибудь столь добродушного человека встретишь, помни, что он бесценен и береги его, ведь именно он придёт к тебе в самую трудную минуту, именно он утешит тебя, когда это тебе будет важнее всего.

Всегда надо стремиться стать таким же и помнить, что доброму человеку и чужое горе — печаль.