Прочитайте фрагмент из сказки Ф. Кривина. Попробуйте написать её продолжение. Куда ещё могло отправиться Е? Чем закончились его приключения?

ответ к вопросу по русскому языку:

Лібералізм та неолібералізм. Консерватизм та неоконсерватизм. Соціалізм в історії людства. Історія становлення соціал-демократії

 

Лібералізм і неолібералізм

Політична ідеологія є однією з найвпливовіших форм політичної свідомості. Вона реалізується в доктринах, які виправдовують прагнення певних суспільних сил до завоювання та використання влади і намагаються відповідно до цього підпорядкувати громадську думку. Кожна з політичних доктрин не лише містить певні політичні цінності й орієнтири щодо оптимізації різних сфер суспільного життя, а й намагається пропагувати свої цілі та ідеали, вимагає цілеспрямованих дій громадян щодо досягнення певної мети.

Поняття "лібералізму" потрапило до політичного словника в ЗО—40-х роках XIX ст. Але його ідейно-теоретичне коріння і перші спроби практичного втілення (в Англії, І США) сягають XVII—XVIII ст.

Лібералізм (лат. liberalis — вільний) — політична та ідеологічна течія, що об'єднує прихильників парламентського ладу, вільного під­приємництва та демократичних свобод і обмежує сфери діяльності держави.

Ідейно-моральне ядро класичного лібералізму сформували такі положення:

абсолютна цінність людської особистості та рівність усіх людей;

автономія індивідуальної свободи;

раціоналізація й доброчинність діяльності людини;

визнання невідчужуваності прав людини на життя, свободу, власність;

існування держави на основі загального консенсусу з метою збереження й захисту природних прав людини;

договірний характер відносин між державою та індивідом;

обмеження обсягу і сфер діяльності держави;

захищеність від державного втручання в особисте життя людини і свобода її дій (у межах закону) в усіх сферах суспільного життя;

утвердження вищих істин розуму як орієнтирів у виборі між добром і злом, порядком та анархією.

Історично виникнення класичного лібералізму пов'язане з появою нового для феодального суспільства класу — буржуазії.

Однак у класичному лібералізмі свобода ще не вступала в драматичні відносини з новими капіталістичними відносинами. Вона розглядалася як рівність, як свобода для всіх, а індивідуалізм — як розвиток і самовираження особистості.

Ідеологом буржуазного лібералізму Франції першої половини XIX ст. був Бенжамен Констан (1767—1830), який вважав, що свобода утверджується не через владу народу, а через незалежність індивіда від державної влади. Свобода людини — це особиста, громадянська свобода. Права громадянина існують незалежно від державної влади. Політична свобода, держава, на думку Констана, є лише засобом забезпечення громадянської свободи. Влада, яка порушує громадянську свободу, перетворюється на тиранію, ліквідує засади власного існування. Звідси висновок: політична влада, кому б вона не належала — монарху, народові, — не може бути абсолютною. Межі її — у правах особистості.

Объяснение:

Неисчерпаемые ресурсы - это неиссякаемая часть природных ресурсов, это вода, солнечная энергия, энергия приливов и отливов, внутриземная энергия.

Исчерпаемые ресурсы - природные ресурсы, количество которых ограничено и абсолютно, и относительно (полезные ископаемые, почвы, биологические ресурсы).

Объяснение:

Возобновляемые ресурсы — природные ресурсы, запасы которых или восстанавливаются быстрее, чем используются, или не зависят от того, используются они или нет.

Невозобновляемые ресурсы — ресурсы: руды, нефти, угля, запасы которых в земной коре ограничены и не пополняются за счет природных процессов. К невозобновляемым ресурсам относятся природные ресурсы: каменный уголь, нефть, газ, горючие сланцы, водород, ядерное топливо.

Поставьте " "