Вспомните сказки А.С. Пушкина, которые вы читали. Составьте их список.

возможный ответ к заданию по литературному чтению
1. Руслан и Людмила
2. Сказка о мертвой царевне и семи богатырях
3.  Сказка о золотом петушке
4. Сказка о рыбаке и рыбке

ответ:Люби Україну, моя дитино,

Свій рідний край, ліси, поля.

Турбуйсь про неї кожну годину,

Бо рідна це твоя земля.

Тут ти живеш і вчишся в школі,

Тут в тебе друзі і сім'я.

Не нищ нічого і ніколи -

Людина ж бо тобі ім'я!

До малій пташині,

Її ти вчасно погодуй.

Під силу це малій дитині,

Але нічого не марнуй.

Бо Україна чарівна, наче казка,

Ти теж частиночка її.

Тож бережіть цей світ, будь ласка,

Прийміть це до сердець  своїх.

ответ для более старших классов:

Збережемо Україну разом!

Мале та старше покоління

Я призиваю вас усіх

щоб ви до мені.

Збережемо гарні поля,

Квіти й траву зелену,

Гори великі й небо синє.

Чим же славиться наша рідна,

Єдина матінко земля?

А тим, що ми не зруйнували

Гарні поля, траву зелену.

Я призиваю вас усіх

Давайте Україну збережемо!

Если не трудно, то можно лучший ответ?)

В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білорусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим.

В полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі.

“Нельзя срывать злость на пленных, – з гіркотою думає Іван, – плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”.

Івана Терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. Доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» Івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях Бикова.